Повернення "Стамбульських угод": про що домовлятимуться Ердоган та Путін

Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган має намір провести зустріч з Путіним найближчим часом. Чого добиватимуться один від одного Москва та Анкара, з’ясовував Фокус.

Глава МЗС Туреччини Хакан Фідан повідомив, що найближчим часом відбудеться предметне обговорення візиту Володимира Путіна до країни. "Наш президент раніше запрошував його, йшлося про його прибуття до нас. Але спочатку в Росії були вибори, потім у нас.

Найближчими днями лідери знову обговорять це питання", — сказав Хакан Фідан в ефірі телеканалу Haberturk. Своєю чергою спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи заяву турецького дипломата, акцентував на опрацюванні зустрічі Путіна з Реджепом Тайіпом Ердоганом в Казахстані.

Як повідомляють росЗМІ, йдеться про окремі двосторонні перемовини двох лідерів на полях саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який відбудеться 3 — 4 липня. Востаннє Ердоган і Путін зустрічалися у вересні 2023 року в Сочі.

Втім, якраз напередодні Саміту миру у Швейцарії міністр закордонних справ Туреччини відвідав Росію, де взяв участь у зустрічі БРІКС і був прийнятий Путіним, а також очільником тамтешнього МЗС Лавровим.

Загалом, про плани відвідати Туреччину з офіційним візитом Володимир Путін повідомив ще у грудні 2023 року. Пізніше Реджеп Тайіп Ердоган говорив, що чекає на зустріч із російським візаві після 31 березня 2024-го.

Однак зустріч постійно переносилася, як пояснював Пєсков "через розбіжності графіків президентів".

Принагідно зазначимо, що Туреччина не підписала і не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), тому арешт на території цієї країни Путіну не загрожував.

Між тим, він все ж таки вирішив зустрітися з Ердоганом на нейтральній території, у ролі якої в даному разі виступить Казахстан.

Експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що де б не відбулася зустріч турецького та російського лідерів, останній апріорі перебуватиме у ролі веденої, а не ведучої сторони. "Турки завжди говорять про зернову угоду або Стамбул, як певне свідчення впливу їх країни.

Гадаю, на цьому ж акцентуватиме Ердоган і під час зустрічі з Путіним. Тобто, така собі нейтральна дипломатична лінія в той час, коли насправді між Туреччиною та Росією існує чимало політичних розбіжностей, наприклад, по Лівії, Сирії, Кавказу.

Ці розбіжності нікуди не дінуться, але поки що тенденція загалом така, що РФ йде на політичні поступки Туреччині в різних питаннях, а не навпаки.

Більше того, Ердоган повсякчас викручує Росії руки, намагаючись отримати від неї максимум", — зауважує у розмові з Фокусом директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Туреччина, наголошує експерт, як продавала Україні зброю, так і продаватиме, а Путін на зустрічі з Ердоганом "ніяк вплинути на це не зможе, як би йому того не хотілося б". "Взагалі, слід констатувати, що турки граються з росіянами доволі успішно.

Інша річ, що нас, українців, дратує, що ось, мовляв, країна НАТО тисне руку міжнародному злочинцю. Але та ж Угорщина чи Словаччина поводяться ще гірше і часом представники їхньої влади таке городять, що хочеться покрутити вказівним пальцем біля скроні", — підкреслює експерт.

Наголосивши на тому, що Туреччина – "це не Угорщина, а 17-та економіка світу", Ігор Семиволос резюмував: "Так, ця економіка переживає наразі складнощі і так, у турків в головах зараз чимало різних тарганів, але в кого, запитується, їх сьогодні не має? Тому, я переконаний, що Путін не здатен якимось чином відкоригувати генеральну лінію Туреччини, в тому числі й стосовно Криму, який Ердоган називає українською територією".

Попередньо наголосивши на тому, що перемовні позиції пана Ердогана наразі значно сильніші за путінські, політолог Тарас Загородній у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Думаю, Ердоган буде викручувати руки Путіну стосовно знижок на газ, нафту, впливу в тому ж Казахстані, Середній Азії, тощо.

Можна припустити, що Путін може вимагати від Ердогана дозволу на допуск військових кораблів ЧФ РФ в Чорне море, що Туреччина, керуючись доктриною Монтре, заборонила. Втім, чи піде на це Ердоган – не просто питання, а дуже і дуже велике питання".

На переконання політолога, в темі російсько-української війни Ердоган діятиме за наступною схемою: спочатку "виб’є" у Путіна знижки на все, що тільки можливо для себе в обмін на контакт з офіційним Києвом: "Ердоган напевно пообіцяє Путіну поговорити з Зеленським, а потім розведе руками і скаже: "Ну, ти знаєш, я його про те і те попросив, а він (Зеленський – ред.

) відповів: "Ні". Ердоган так завжди поводився". Між тим, на думку політолога, "у Туреччини завжди була специфічна функція". "Наприклад, цій країні, як члену НАТО, дозволяється значно більший простір для різноманітних маневрів, ніж для інших.

І станом на сьогодні Ердоган – один з небагатьох пристойних людей, які ще зустрічаються з Путіним. Але ще раз підкреслюю – це така в нього функція. До речі, цілком ймовірно, що він передасть Путіну також і якісь побажання від американців", — підсумовує Тарас Загородній.

Своєю чергою політолог Ігор Чаленко, коментуючи Фокусу майбутню зустріч Ердогана та Путіна зауважує наступне: "Очевидно, що і Ердоган, і Путін будуть пробувати продемонструвати сигнал необхідності реінкарнації турецького перемовного майданчика в контексті майбутніх переговорів з Україною, які рано чи пізно мають відбутися.

Зверну увагу на те, що Туреччина підтримала з одного боку альтернативний, так званий мирний план Китаю та Бразилії, а з іншого – підписалася під комюніке Глобального саміту миру.

Це якраз наочно демонструє, що Туреччина й надалі займає позицію начебто нейтральної країни, яка готова забезпечити майданчик для майбутніх перемовин Києва та Москви".

Підкресливши, що Анкара позиціонуватиме себе в якості сторони, що готова надати свої послуги в просуванні мирного процесу, політолог констатував: "Росія, звісно ж, буде дякувати Туреччині за її активність в цьому плані, але, думаю, апелюватиме до Стамбулу зразка 2022 року, дорікаючи Україні та Заходу, які, мовляв, зірвали переговорні напрацювання.

Власне, Путін розглядає участь Туреччини з точки зору ретроспективи для того, щоб пояснити продовження своєї агресії проти України. Але водночас, Путін хоче поєднати Стамбул-2022 з так званими реаліями на землі і відповідною віддачею РФ п’яти українських регіонів.

Звісно ж, на це ніхто не піде, але Кремль, тим не менше, поки що не відмовляється від цієї своєї абсурдної в усіх сенсах ідеї".

У зазначеному контексті слід нагадати нещодавню зустріч у Стамбулі президентів Зеленського та Ердогана, які за підсумками рандеву говорили про своє бачення щодо закінчення війни. "Із самого початку ми робимо внесок у завершення війни на основі переговорів.

Ми готові приймати мирний саміт, до якого буде залучено й Росію", — заявив тоді Ердоган. Він також нагадав про переговори, які відбувалися у Стамбулі в перші тижні після повномасштабного вторгнення Росії.

Зокрема, наголосивши на тому, що "тоді не було зроблено дипломатичних кроків щодо використання столу переговорів, який ми побудували для встановлення миру", президент Туреччини, водночас підкреслив, що його країна підтримує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

До речі, не лише пан Ердоган може контактувати з Путіним ближчим часом.

Президент Франції Емманюель Макрон, який наразі тримає досить таки жорстку позицію по відношенню до РФ, несподівано заявив про готовність говорити з російським лідером задля обговорення "ключових питань".

"Я вірю в силу діалогу, і я продовжив би діалог з Володимиром Путіним. В останні кілька місяців його не було, але я не виключаю цього на ту чи іншу тему, у тому числі щодо атомних електростанцій або про щось інше", — сказав Макрон у підкасті Gnration Do It Yourself.