Складна ситуація на фронті в Україні, тривалі бої та брак відпочинку негативно впливають на бойовий дух української армії. Через що зростають випадки дезертирства. Про це пише видання The Guardian. Журналісти поспілкувалися з бійцями, які пішли у СЗЧ.
Більшість із них говорить про втому. Вони також жаліються на нереальні для виконання завдання від командирів та втрату мотивації. Коли три роки тому Росія розпочала вторгнення в Україну, Віктор став на захист України добровільно.
Він пішов захищати, потім воював у селі Тоненьке поблизу Авдіївки . "Коли я приїхав, я був супермотивований. Якби знадобилося, я б віддав своє життя", – пригадав він. Однак поступово чоловік зізнається, що до нього прийшло розчарування після одного бою.
"Росіяни розгромили б наші позиції вщент", — сказав він. Вищі українські командири віддавали нереальні накази. Тоді, коли він захищав зруйновану будівлю, йому на плече впали бетонні уламки. Після уколів, щоб зменшити біль, йому сказали повертатися на фронт.
"Я зрозумів, що я ніхто. Просто цифра", — сказав він. У травні 2023 року він вирушив на лікування і одразу не повернувся, а пішов у СЗЧ. Віктор розповів, що повернувся в свою бригаду в серпні 2023 року, але йому сказали, що він не в розшуку.
Колись був навченим снайпером, а тепер керує гаражем у західній частині Україні , де безкоштовно ремонтує військову техніку. "Питання дезертирства стало гучним в Україні. Після трьох років війни Україні катастрофічно не вистачає солдатів, особливо піхоти.
Це полегшило просування російської армії на схід . Є й структурні проблеми. З нуля створено нові бригади. Вони показали себе погано.
Президент України Володимир Зеленський нещодавно наказав змінити політику, запровадивши недосвідчених новобранців до існуючих батальйонів", — пише видання.
Інший дезертир Олексій* розповів, що брав участь в наступальних операціях українських військ на півдні Миколаївської та Херсонської областей. Взимку 2022 року він посварився з новим командиром, безрезультатно подав прохання про переведення і отримав травму.
"Я досяг точки кипіння. Тому я вирішив піти туди, де мене ніхто не знайде", — сказав він. Відтоді Олексій переховувався.
Він говорить, що знову візьме до рук зброю, якщо росіяни увійдуть у його місто, або якщо українська армія стане справді реформованою силою в стилі НАТО з кращими генералами. "Чим довше триватиме війна, тим більше буде таких, як я", — говорить він.
Уповноважена України з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова каже, що розуміє, чому деякі люди пішли на волю. "Давайте будемо чесними. Проблема велика. Це природно в ситуації, коли у вас три роки великої війни. Люди виснажені.
Вони хочуть побачити свої сім'ї. Без них ростуть їхні діти. Відносини руйнуються. Дружини та чоловіки не можуть чекати вічно. Вони почуваються самотніми", — сказала вона. За її словами, у багатьох військовослужбовців було слабке психічне здоров’я.
Невеликий конфлікт з командиром часто провокує втечу. "У нас є така пострадянська спадщина, коли солдат є рабом свого командира. Але українська армія трансформується. Ми намагаємося це змінити, зробити більш сучасним і орієнтованим на людину", – сказала Ольга Решетилова.
Вона говорить, що переведення були непопулярні серед командування, яке блокувало їх через брак військ. За її словами, уряд працює над рішенням, яке дозволить подавати заявки через додаток Army+ від міністерства оборони.
Водночас готуються зміни щодо залучення 18-25-річних, які зараз звільнені від мобілізації. Вони містять гарантії навчання та заходи щодо забезпечення діалогу між солдатами та командирами.
Решетилова додала, що сотні тисяч українських військових залишаються на своїх позиціях і "нікуди не йдуть". Нагадаємо, що ЗСУ змушені дотримуватись стратегії оборони, оскільки мобілізація в Україні гальмує.
Протягом 2024 року в армію набирали по 30 тисяч людей щомісяця, але така кількість новобранців замала для зміни ситуації на полі бою. Нагадаємо, що протягом 2024 року в армію набирали по 30 тисяч людей щомісяця, але така кількість новобранців замала для зміни ситуації на полі бою.
Всі права захищені IN-Ukraine.info - 2022