Чому не в зимку: навіщо Росія почала ракетні атаки на Україну в березні

Як повідомив невдовзі після відбою сигналу повітряної тривоги командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук, "противник завдав удару по українській столиці двома балістичними ракетами з тимчасово окупованого Криму".

"Цілі знищено, тип встановлюється", — додав Олещук. Своєю чергою очільник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко зазначив, що в результаті ворожої атаки було зафіксовано падіння уламків на житловий будинок у Печерському районі.

Окрім того, було пошкоджено кілька обʼєктів у Соломʼянському, Дніпровському та Голосіївському районах столиці. За словами мера Києва Віталія Кличка, внаслідок ранкової атаки 25 березня, постраждало десятеро мешканців столиці.

Минулої п’ятниці, 21 березня Росія здійснила перший за понад місяць масштабний удар по Україні, використовуючи при цьому дальню авіацію. До зазначеного інциденту з моменту попереднього авіаудару по столиці минуло 44 дні.

Активізацію росіян у небі в неділю, 24 березня прокоментував у своєму традиційному зверненні президент. "Звичайно, наш повітряний щит потребує значного посилення.

Ми працюємо над цим з усіма партнерами, чиї рішення можуть змінити характер цієї війни та убезпечити наші міста й села від терору", — акцентував Володимир Зеленський.

За словами чинного господаря Банкової, протягом минулого тижня "російські терористи" застосували майже 190 ракет різних типів, близько 140 "шахедів" і понад 700 керованих авіабомб.

Проаналізувавши відновлення РФ повітряних ударів по Україні із застосуванням дальньої авіації, британська розвідка дійшла висновку, що Росія "майже напевно" продовжуватиме завдавати ударів по критично важливих об’єктах української інфраструктури, наскільки це дозволять літаки, екіпажі і запаси озброєнь, намагаючись чинити тиск на український уряд та населення.

Між тим, експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що тиск чиниться не тільки і не стільки на Україну та пересічних українців, як на західних союзників офіційного Києва.

Політолог та експерт з ракетно-ядерного роззброєння Олександр Кочетков у розмові з Фокусом зауважує, що до нинішніх ударів росіяни готувалися досить ретельно.

Зокрема, відповідаючи на запитання про те, чому ракетні атаки активізувалися не взимку, як прогнозувалося, а навесні — фактично на фініші опалювального сезону в Україні, експерт зазначив наступне: "Тому що готувалися, причому — дуже і дуже ретельно, шукаючи у нас найбільш вразливі цілі, які впливають на ситуацію з енергозабезпеченням, аналізували, де найменша протиповітряна оборона, як її можна обійти, тощо, тощо".

Між тим, на переконання Олександра Кочеткова, говорити сьогодні про ракетні запаси росіян некоректно, "оскільки в РФ не припиняється виробництво": "Якщо одразу після вторгнення, коли пішли санкції, вони виготовляли 50 ракет різного типу на місяць, то зараз за аналогічний період вже виробляється 120-160 штук.

Використовують вони приблизно стільки ж. Тобто, у Росії є всі можливості для нарощування запасу, поки санкції "працюють" так, як вони "працюють".

Поряд з тим, на думку Олександра Кочеткова, у нинішніх ракетних атаках чітко прослідковується пропагандистська складова, "тому що як тільки вони переобрали свогонезмінного вождя, одразу й почали потужнобити по Україні".

"Ворог не розуміє одного: чим активніше нас будуть атакувати, тим менше ми будемо готові йти на будь-які переговори. Тим більше, що тепер ми маємо можливості і достатньо ефективно їх використовуємо атакувати їх.

І те, що ми вже зруйнували 10% російського виробництва з переробки нафтопродуктів -серйозний удар по їхнім запасам енергоносіїв та експортним можливостям РФ. Тобто, ситуація симетрична: вони дошкуляють своїми ракетними атаками нам, а ми — їм.

І це, на моє переконання, не буде підштовхувати ні їх, ні нас до переговорів", — підсумовує Олександр Кочетков. Під дещо іншим кутом дивиться на ситуацію з нинішніми ракетними атаками росіян політолог Олег Лісний.

"Те що зараз відбувається з обстрілами є одним із елементів тиску не лише на Україну як таку (щоб влада під натиском стомлених та виснажених громадян пішла в гіршому разі на перемовини, в кращому — на капітуляцію), а й на наш ВПК і, звісно ж, на союзників.

Таким чином Путін демонструє, що після свого перепризначення він посилюється і готовий максимально підвищувати ставки, лякаючи не стільки навіть нас, як Захід, який з точки зору Кремля має піти на якісь поступки РФ", — відзначає експерт.

На думку політолога, одне з ключових питань наразі полягає в тому, наскільки Захід "поведеться" на вищеокреслені кроки Росії, пов’язані з активізацією ракетних атак на Україну.

"Путін і його оточення думають, що будь-який спосіб ескалації, якщо її продемонструвати на практиці, вплине на думку України і Заходу. Втім, на мій погляд, якщо ми будемо правильно комунікувати з західними союзниками, ми зможемо підвищити рівень недовіри до таких дій Путіна.

Більше того, як на мене, ми навпаки зараз зможемо педалювати надважливе питання ППО, мовляв, дивіться, поки у вас якісь паузи, поки ви вкотре малюєте якісь червоні лінії, через які може відбутися ескалація, нас невпинно атакують.

Тобто ситуація, хоча це дуже неприємно, що саме через такі події, але зрештою може навпаки піти нам на користь", — резюмує Олег Лісний. Таким чином очевидно, що, активізуючи ракетні атаки по Україні, Кремль одним пострілом вбиває одразу кількох "зайців".

З одного боку, РФ завдає різнопланової шкоди об’єктам критичної інфраструктури, що, серед всього іншого, відображається також і на спроможностях вітчизняного військово-промислового комплексу.

З іншого ж боку, Росія здійснює психологічний тиск на союзників України, аби ті вмовили вітчизняну владу піти на перемовини з Кремлем.

І тут доречно зауважити, що мотивація у РФ справді є, адже, наприклад, як свідчать нещодавні соціологічні опитування , наразі 70% американців виступають за мирні перемовини Києва та Москви і бажають щоб Білий дім "якнайшвидше" підштовхнув до цього Україну.