Росія продовжує будувати коаліцію, щоб "урівноважити" Захід, — ISW

Російська Федерація продовжує намагатися побудувати коаліцію, щоб "урівноважити" Захід, розвиваючи двосторонні відносини з Іраном, Північною Кореєю та Китаєм. Про це повідомили аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у звіті за 19 березня.

За інформацією експертів, у вівторок, 19 березня, в Москві заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко зустрівся зі спеціальним представником Китаю у справах Корейського півострова Лю Сяоміном для обговорення ситуації на Корейському півострові.

"Руденко та Лю звинуватили Сполучені Штати та їхніх союзників у загрозі військовій ситуації в північно-східній Азії та застерегли Сполучені Штати від поширення "блокового мислення" в стилі холодної війни", — уточнюють в ISW.

Разом з тим, як підкреслюють аналітики, Російська Федерація прагне до посилення відносин з Північною Кореєю.

Зокрема, Росія отримала від КНДР балістичні ракети та артилерійські снаряди в обмін на ймовірну технологічну співпрацю та іншу невизначену підтримку, що викликало занепокоєння в Сеулі.

Окрім цього, посол РФ в Китаї Ігор Моргулов зустрівся з керівником китайського інформаційного агентства Сіньхуа Фу Хуа для обговорення двостороннього співробітництва в медіасфері.

Того ж дня, 19 березня, президент Ірану Ібрагім Раїсі провів телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним для обговорення питань двосторонньої співпраці.

Раїсі підтвердив свою готовність надати Росії підтримку в стабілізації ситуації на Південному Кавказі в контексті подій у Вірменії та Азербайджані.

"Прагнення Росії до зміцнення політичних і дипломатичних двосторонніх відносин з Пекіном, а також використання двосторонніх відносин з Іраном і Північною Кореєю для військової вигоди є типом "блокового мислення", в якому Лю і Руденко звинувачували США та їхніх союзників", — зазначають в ISW.

Аналітики підкреслюють, що Кремль використовує війну проти України, аби підтримувати двосторонні відносини та створювати "коаліцію держав", аби "урівноважити Захід", що тривалий час було центральним аспектом зовнішньої політики Росії.