Путін захотів розширити межі нафтового шельфу в Арктиці: Канада та Данія мають претензії

Президент Росії Володимир Путін провів 27 січня переговори із постійними членами Ради Безпеки. Головне питання — зовнішня межа континентального шельфу РФ у Північному Льодовитому океані, повідомили у Кремлі.

У дискусії взяли участь кілька високопосадовців, включаючи секретаря Радбезу Миколу Патрушева, міністра оборони Сергія Шойгу та голову зовнішньої розвідки Сергія Наришкіна.

"У нас сьогодні, колеги, кілька важливих питань, що стосуються і внутрішнього порядку денного, і питання зовнішнього кордону континентального шельфу Російської Федерації у Північному Льодовитому океані", — навела пресслужба коротку репліку президента.

Агентство Reuters доповнює, що на нараді у Путіна йшлося про зусилля Росії щодо розширення зовнішніх кордонів шельфу. У 2021 році Росія подала заявку до ООН щодо зміни кордонів шельфу, який містить великі запаси нафти та газу.

Москва заявила, що їй потрібно набагато більше морського дна в Арктиці. Такий крок має наслідки для Канади та Данії, які мають свої претензії на цю територію.

"Сусідів Росії з Арктики все більше турбують амбіції Москви у стратегічно важливому регіоні після того, як у лютому минулого року вона направила в Україну десятки тисяч військових.

В останні роки члени НАТО активізували військові навчання в Арктиці, оскільки Росія розширила та оновила військову інфраструктуру в регіоні ", — зазначає Reuters.

Арктична зона Росії має протяжність до 5 мільйонів квадратних кілометрів — уздовж берегів Баренцева, Карського морів, моря Лаптєвих, Східносибірського та Чукотського морів до Берингової протоки.

В Арктиці видобувають близько 90% російського газу та майже 60% нафти, там розташовується до 2/3 російських нафтогазових родовищ, кажуть західні експерти. Міненерго Росії у квітні 2021 року заявило про неможливість активного видобутку нафти на шельфі до 2035 року.

Такий прогноз пояснили відсутністю потрібних технологій у Росії та у світі. Наявні технології дозволяють розробляти шельф, але процес буде нерентабельним за ціни нафти нижче $80–90 за барель.

Вуглеводневі ресурси арктичного шельфу оцінили у 83 млрд тонн палива, до 80% припадає на Баренцеве та Карське моря. Директор групи з природних ресурсів та сировинних товарів Fitch Ratings Дмитро Маринченко визнавав вплив західних санкцій на розвиток нафтовидобутку на шельфі.

"Розвідувальні свердловини можуть коштувати сотні мільйонів доларів. Ще одна велика проблема — це західні санкції, досвід буріння в Арктиці у російських компаній досить обмежений", — говорив аналітик.

Нагадаємо, що Польща та Норвегія 26 вересня минулого року підписали контракт на постачання 2,4 млрд кубометрів газу на рік із норвезького континентального шельфу. Країни G7 у березні 2023 року хочуть переглянути стелю для ціни на нафту з Росії.