Франція та Німеччина стали в позу "перемовин". Путін аплодує стоячи

За переговори з Путіним справді виступають усі лідери НАТО, але є різниця. Згідно з американською логікою, переговори відбудуться лише тоді, коли Путін зрозуміє: війна на полі бою марна. Тобто йдеться про переговори на умовах України.

Позицію США підтримали одностайно, тому політики заговорили про цілісність НАТО. Але. . .

Під час нещодавньої особистої зустрічі із Зеленським президент Франції Макрон та канцлер Німеччини Шольц знову стали в позу, відійшовши від мюнхенських домовленостей: вони переконували українського лідера у доцільності вже найближчим часом розпочати т. з.

мирні переговори з Москвою, повідомляє американська WSJ. Мантра та сама: війна затягується, Крим звільнити неможливо, Захід не здатний постачати зброю Україні вічно, конфлікт заходить у глухий кут.

(На цих словах Макрон витирає Шольцю скупу чоловічу сльозу, розливши пляшечку "Московської"). Іноді здається, що європейці хочуть обхитрити самі себе. "Поразка Росії у війні має включати воєнний програш, але не обмежуватися ним.

Частиною російської поразки, зокрема, має стати позбавлення РФ "колоніальної ментальності", — говорив Макрон ще тиждень тому.

А за кілька днів підсовував Зеленському сценарій, згідно з яким частина України залишилася б окупованою, Путін виявився б переможцем і далі плекав би свою "колоніальну ментальність".

Ось, прем'єр Британії Ріші Сунак також за наближення переговорів із Путіним, але на українських умовах.

Він запропонував подвоїти воєнну допомогу ЗСУ, а також надати Україні "захист до того, як вона стане членом Альянсу" та забезпечити Україні "вирішальну перевагу" на полі бою, включно з воєнними літаками.

А що німці із французами? Скаржаться, розводять руками, даючи крихти виключно з примусу. Зараз починається гаряча фаза (вибачте за оксиморон) холодної війни між Китаєм та США.

Згадані політичні близнюки намагаються повторити з Сі ту саму помилку, що і з Путіним: підігравати і "нашим", і "вашим", боячись економічних наслідків "холодного" протистояння.

На початку березня Макрон зібрався до Китаю, як він свого часу катався до Москви (і, здається, дзвонив Путіну частіше, ніж своїй дружині, всіляко зволікаючи з допомогою Україні). Не виключено, що згодом до Сі помчить і Шольц.

Але хоч би якими гнучкими були вожді Старого Світу, довго їм так у розтяжці не простояти. Наразі Шольц із Макроном синхронізували свої заяви з Лукашенком та російською пропагандою.

Будь-які переговорні ридання "близнюків" охоче ретранслює російська пропаганда, подавши у своєму схибленому ключі, ніби "в українців все пропало". Якщо тема згасає, то німецька Bild завжди може її підігріти.

Слова лідерів Старого Світу практично слово в слово повторюють не лише російські політики, а й тепер самопроголошений диктатор Білорусі, який поперся до Пекіна. Не хочеться думати, що це зрежисовано червоним Китаєм.