"Чарівник Кремля": відомий кінокритик розповів, яким вийшов фільм про Путіна

Браян Вінер, відомий кінокритик, який колись входив до складу журі Московського кінофестивалю, подивився фільм "Чарівник Кремля" на Венеціанському кінофестивалі, і поки дату світової прем'єри не визначено, поділився своїми враженнями для Daily Mail, зазначивши, що Джуд Лоу "обзавівся цілим портфоліо войовничих, кровожерливих тиранів", в якому тепер є ще й Путін.

"Чарівник Кремля" — це екранізація однойменного бестселера Джуліано да Емполі французьким режисером Олів'є Ассайасом.

Це розповідь про те, як розвивалася політична влада в Росії після розпаду Радянського Союзу, і як вся вона опинилася в руках колишнього агента КДБ із Санкт-Петербурга Володимира Путіна.

Історія розповідається від імені "злегка вигаданого персонажа" на ім'я Вадим Баранов, якого грає Пол Дано. Вважається, що його прототипом став реальний путінський політтехнолог Владислав Сурков.

Фільм побудований на інтерв'ю американського журналіста, який приїхав до Баранова на дачу, щоб поспілкуватися про давно померлого сатирика, а зрештою знаходить "золоту жилу" і дізнається, як з непоказного КДБіста Путіна зробили Путіна, якого ми знаємо, і відповідальний за це саме Баранов.

Кінокритик згадує, що коли бував у Москві, його "чарівний" перекладач розповідав, що хоча він і його друзі й раділи кінцю комунізму та СРСР, це викликало розчарування в його батьків та їхнього покоління, чиї "непорушні соціальні, культурні та політичні переконання розвіялися, мов дим, буквально за одну ніч".

"Чарівник Кремля" робить те саме зауваження. Баранов пояснює, що його батько, який очолював радянський інститут культури, зрозумів, що його дні добігають кінця, щойно побачив, як Михайлу Горбачову в прямому ефірі передали склянку молока. Молоко, а не горілку.

У розумінні його батька це було метафорою дерусифікації Росії", — пише Вінер. Але для Баранова нова Росія — це нові можливості. Він стає театральним режисером, потім телевізійним продюсером.

І глядачам показують весь кошмарний блиск 1990-х, коли з'являлися перші російські олігархи.

У фільмі також з'являється Борис Березовський, який і знайомить Баранова з "політиком, що подає надії": "Він скромний хлопець, він вам сподобається", — каже він, зазначаючи, що його протеже не "геній", але впорається.

Нагадаємо, що 2013 року Березовського, який перебуває у вигнанні, знайдено мертвим у своєму будинку недалеко від Аскота. У міру зміцнення його влади Путін стає відомий як Цар, а Баранов — як "Новий Распутін".

У підсумку у фільмі показують, як Путін почав другу Чеченську війну, вторгся до Криму і був одержимий зимовою Олімпіадою 2014 року на чорноморському курорті Сочі.

"І в нас не залишається жодних сумнівів, що його погляд на світ, на його думку, забарвлений пострадянським "приниженням".

Повернувшись із саміту G20, він обурюється, що з ним поводилися так, ніби він лідер якоїсь "незначної" країни на кшталт Фінляндії", — пише Вінер, зазначаючи, що за новим фільмом, звісно, не варто вивчати історію, але виглядає він, як "захопливий трилер".

Однак, на його думку, якщо 156 хвилин "Чарівника Кремля" не прояснять для глядача, чому Путін наказав ввести танки в Україну 2022 року, значить, "він не впорався зі своїм завданням".

"Чарівника Кремля" (або "Кремлівського чарівника") написав швейцарсько-італійський автор Джуліано да Емполі, який раніше був заступником мера Флоренції і радником прем'єр-міністра Італії.

Він уже опублікував дюжину політичних есе італійською та французькою мовами, зокрема про президентську кампанію Барака Обами 2008 року. Да Емполі хотів спробувати себе в художній літературі і був "захоплений" тим, як проектується російська влада.

Тому він узяв за зразок оповідача для свого дебютного роману одну з найбільш інтригуючих фігур РФ — Владислава Суркова. "Завдання книги — стати на точку зору диявола", — розповідав да Емполі, який зараз викладає в Університеті політичних досліджень у Парижі.

Він чотири рази бував у Росії і під час своїх досліджень прочитав безліч есе про політику країни і путінський режим. Його бестселер потрапив до видавництва до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

"Чарівник Кремля" став п'ятим за популярністю бестселером у Франції 2022 року. Роман здобув премію Французької академії і не дотягнув до Гонкурівської премії, найпрестижнішої літературної премії Франції, лише на один голос після 14 раундів голосування.

Однак деякі експерти по Росії висловили стурбованість захопленим тоном роману.

Вони стверджують, що книга здебільшого поблажливо ставиться до Путіна, зображуючи його "лідером, який бореться з олігархами заради блага народу" і "ставить Росію на ноги" всупереч західному презирству.

Сам Емполі заявив, що його єдиною метою було написати "достовірний" роман, і нічого більше: "Книга, щойно вона вийде, — сказав він, — знайде своє власне життя".