Страшно, не програвши РФ, програти корупціонерам війну за майбутнє України

Після війни нам доведеться відбудувати, перезавантажити чи створити держінституції, яким громадяни довірятимуть. Без цього ми не зможемо відродити Україну Мене завжди дивувала та дивує спроба виправдати факап, кумівство чи корупцію тим, що, мовляв, і раніше таке було.

Чиновник краде – і одразу звучать голоси – а що, раніше такого не було? Було. Але якщо в голові немає розуміння того, що так не повинно бути, то це голова хвора чи просто без мізків.

Чи призначили лояльного, а не розумного та компетентного, і одразу звучать голоси на його захист, мовляв, а що раніше краще було? Краще буде, якщо почнуть призначати на посади компетентних людей, які можуть якісно виконувати роботу, а не сексологів та кінологів зі своїх знайомих.

До речі, ще одна спроба виправдати корупцію – це сказати, що вона є скрізь. Звичайно ж, корупція є скрізь, але в усіх цивілізованих державах з нею борються, а не толерантно до неї ставляться. Не кажуть, що борються, а карають та не покривають корупціонерів.

Якщо ж із корупцією не боротися, то державні інституції перестають працювати, а держава гине. Коли прокурор, поліціянт чи сбушник покриває злочинця за "частку" або через кумівство, а не карає його, то в результаті держава деградує і перестає виконувати свої функції.

При цьому запит на справедливість залишається, але не задовольняється державою. У ситуації з Україною це призводить до Майдану і наслідків, які не завжди позитивно впливають на державні інституції.

А в гіршому випадку – вігіланти чи лінчувальники забирають у держави монополію на насильство. Після війни доведеться докласти чимало зусиль для відродження та відбудови України.

Але доведеться відбудовувати не лише будинки, дороги та інфраструктуру, а ще й довіру до влади. Нам необхідно відродити довіру та повагу до інституцій. Також необхідно буде повернути довіру до правоохоронних органів.

Цього можна досягти виключно справами, а не гучними заявами чи словами, що корупція переможена. І необхідно буде створювати інститут репутації у суспільстві. З нуля. Потрібно буде будувати правову державу, в якій верховенство прав і свобод було б не порожнім звуком.

Доведеться відбудувати, перезавантажити чи створити держінституції, яким би довіряли громадяни. А без цього ми не зможемо відродити Україну.

Настав час зрозуміти, що в післявоєнній Україні (з жахливо зруйнованою інфраструктурою, зі зруйнованою економікою та з сумнівними перспективами) житимуть лише за умови, що ситуація зміниться.

А в Україні, яка пронизана і просякнута кумівством та корупцією, з фриками та "корабельними соснами" у владі, з дурними та продажними політиками, чиновниками та медіа, з суспільством, просоченим безвір'ям та з нереалізованим запитом на справедливість, захочуть жити лише дурні та корупціонери.

Вони згодні жити, як раніше, але вони не зможуть відродити Україну. І грошей на відновлення їм не дадуть. Та й жити у такій Україні мало хто захоче. Тоді з країни поїдуть молоді, розумні, талановиті та креативні.