Коли закінчиться війна: як удари по російським НПЗ стають головним українським фронтом

Після потужних обстрілів р*шистами 22-23 березня цього року в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС) склалася тривожна ситуація. Адже була виведена із експлуатації найбільша гідроелектростанція України ДніпроГЕС та до 50% усіх потужностей ТЕС компанії "ДТЕК Енерго".

Тобто, ОЕС втратила великий обсяг маневрових потужностей, що вкрай ускладнило балансування енергосистеми.

Отже, якщо удари російських терористів продовжаться, то слід очікувати повернення до графіка стабілізаційних відключень по усій країні вже у найближчій перспективі, оскільки резерву потужностей не вистачатиме, а збільшення імпорту не зможе повністю компенсувати енергосистему.

Слід зазначити, що нещодавні удари були набагато більш влучними, ніж 2 роки. Це свідчить про те, що РФ вдалося закупити сучасну елементну базу для високоточних ракет й дронів у деяких наших міжнародних партнерів.

Головним полем битви у цій кривавій війні після того, як лінія фронту стабілізувалася, стає енергетика. У кого паливно-енергетичний комплекс протримається довший час, той й переможе.

У цьому контексті вирішальне значення мають системи ППО, РЕБ, ударні дрони, ракети, застосування санкцій на енергоресурси, а також вміння управляти енергосистемою та швидко її відновлювати.

Обстріли української критичної та цивільної інфраструктури не закінчаться навіть тоді, коли Україна поверне собі Донбас, Запорізьку та Херсонську області. Вони не припиняться, навіть якщо повернеться Крим.

Не допоможуть тут й "мирні" перемовини, як й ППО нічого не може гарантувати. Обстріли й війна завершаться тільки в одному випадку — коли у раші закінчиться нафта.

Тому удари по НПЗ із доповненою опцією — по головним нафтоперекачувальним станціям — мають посилюватися із кожним тижнем. Ті, хто говорить про збільшення ескалації через це, забирають у нас золотий ключ від перемоги.