Ривок до Молдови. Названо військові плани Путіна на початку нового президентського терміну

Москва загрожує всьому Заходу, країни НАТО на порозі гібридної війни, вважають опитані Фокусом політичні експерти. Президентські вибори в Росії пройшли, 71-річний Володимир Путін готується до нового шестирічного терміну правління.

Сполучені Штати, Німеччина, Великобританія та інші західні країни заявили про відсутність свобод і справедливості під час голосування. Політичні опоненти Путіна мертві, або сидять у в'язницях.

Цензура не дозволила багатьом альтернативним кандидатам проводити передвиборчі кампанії. Президент України Володимир Зеленський прямо сказав, що Путін "захворів на владу і робить усе, щоб правити довічно". "Жодної легітимності в цій імітації виборів немає і бути не може.

Цей діяч має закінчити на лаві підсудних у Гаазі", — вказував він. Прогнозувати дії російського президента непросто, у короткостроковій перспективі йому вдалося захистити економіку РФ від санкцій. Заводи з виробництва боєприпасів перевершують за продуктивністю США і ЄС.

Політичний ландшафт очищений від будь-якої конкуренції. Незважаючи на відносну стабільність, довгострокові проблеми в Росії все ж присутні.

Йдеться про демографічний спад, наслідки війни з Україною і зростання могутності Китаю, стверджують оглядачі американського каналу СNN. Глава Кремля не думає пом'якшувати військову риторику, а підтримка України з боку Заходу падає.

Відкривається вікно можливостей для зміни балансу сил, і в цьому сенсі ідея проведення нової хвилі мобілізації в Росії виглядає логічно.

Але в російському суспільстві дедалі більше помітна втома від війни, тому безконтрольний призов в армію небезпечний для правлячого режиму. "Ще перед виборами РФ поставила за мету знищити українську державність.

Впевненості Путіну додає те, що ЄС і США скоротили допомогу Києву", — говорить Фокусу політолог Петро Олещук. Російська армія спробує до травня або червня 2024 року створити "ілюзію оточення" України. Сприятливі обставини дадуть окупантам можливість піти далі.

Ключовий ривок можливий у напрямку Молдови, вважає політолог, голова організації "Єдиний координаційний центр" Олег Саакян. Кремль постійно хвалиться мобілізаційним ресурсом і нібито передовими озброєннями.

Масштабний наступ і нанесення великої поразки Україні потребують значного збільшення чисельності армії Росії, каже аналітик. Москва прагне загрожувати не тільки Києву, а й Заходу загалом.

Гібридні форми нападу на країни-члени НАТО, наприклад, на країни Балтії, Фінляндію та Швецію, також реально побачити, кажуть опитані Фокусом експерти. "До Литви можуть увійти секретні підрозділи без розпізнавальних знаків.

Згадаймо введення "зелених чоловічків" у Крим", — коментує Олещук. Рівень зухвалості Росії пропорційний тому, наскільки Штати зосередяться на собі. Республіканець Дональд Трамп може спровокувати внутрішню кризу в Штатах, на це і розраховують у Кремлі, додав він.

Сценарій ядерного конфлікту — вкрай низький, про це свідчить уся військова динаміка останніх двох років протистояння. Заяви Путіна про готовність Росії до ядерної війни — не більше ніж блеф, стверджує Олег Саакян.

Володимир Путін закріпив своє правління на шість років на тлі жорстокого придушення інакомислення. Але гайки закрутять ще більше, терор проти будь-яких опозиційних настроїв посилиться. За місяць до голосування у в'язниці помер найвідоміший опозиціонер Олексій Навальний.

Це був чіткий сигнал — альтернативи Путіну немає. "Можна з упевненістю прогнозувати зростання репресій у Росії. Після голосування Путін прямо заявив, що буде переслідувати всіх, кого вважатиме зрадниками.

Це означає, що дістануть і в Європі", — пише російський політолог Іван Преображенський, який живе в Чехії, у статті для видання Idnes. Усередині Росії гряде розподіл бізнес-активів, включно з нафтовим і газовим сектором.

Доказ цьому — смерть віце-президента нафтової компанії "Лукойл" Віталія Робертуса. Четвертий топ-менеджер компанії помер після початку великої війни в Україні.

"Найімовірніше, передбачається зачистка олігархічного класу і звеличення в суспільстві ролі учасників російсько-української війни", — підсумовує Саакян. Нагадаємо, Німеччина не визнала перемогу Путіна на президентських виборах.