Морські дрони плюс традиційні види озброєння: чим важлива спiвпраця з НАТО

Про це нагадує медичний підприємець, волонтер Євген Найштетік – і на історичному прикладі пояснює, чому. Корея, 1952 рік. Лінкор USS Wisconsin (BB-64) підтримує вогнем війська ООН біля узбережжя. Під час чергової місії по кораблю влучає ворожий 155-мм снаряд із берегової батареї.

Пошкодження — незначні, команда на місцях, жертв немає. На містку короткі команди, перевірка систем і негайна відповідь. Артилерійський пост отримує координати батареї. Лінкор дає повний залп шістнадцятидюймовими гарматами. Ціль уражено, а заодно і все, що було поруч.

Ескортний корабель спостерігає за цією "асиметричною" відповіддю та передає семафором жартівливий сигнал: "Temper, temper" — мовляв, стриманіше, хлопці! На Wisconsin усміхаються та спокійно продовжують роботу: запис у вахтовому журналі, огляд ушкоджень, повернення до завдання з вогневої підтримки.

Цю історію розповідають американські та британські моряки кожного разу, коли чують про те, що треба замінити всі великі кораблі на морські дрони. Навіть після славетних перемог наших проєктів Magura, Sea Wolf та Sea Baby.

На минулому тижні закінчилися найбільші в світі натівські навчання із застосування дронів та роботів REPMUS 2025. Наші в цілому показали себе добре. Не геніально, але на досить високому рівні. Втім, головне, щоб були правильні висновки, в першу чергу щодо застосування.

Я ніде не чув, що лише дронами можна досягти стратегічної переваги. Ці засоби можуть бути суперефективні, але у комбінації з іншими, в тому числі й традиційними видами озброєння.

Наприклад, Велика Британія вже готує новий проєкт Atlantic Bastion, де центральним компонентом буде фрегат (мисливець за підлодками), який одночасно буде керувати цілим флотом наводних дронів.

Тому важливо, щоб українська індустрія розвивалася не сама по собі, а в натівському середовищі. І дуже добре, що прямо зараз іде дискусія щодо співпраці іноваційних екосистем України та деяких країн НАТО. Джерело.