"Панцирі" біля НПЗ: як швидко РФ захиститься від дронів ЗСУ, — Defense Express

Російська влада через півтора місяця атак дронів ЗСУ на нафтопереробні заводи (НПЗ) вирішила захистити їх зенітно-ракетними установками (ЗРК) "Панцир". Реакція настала запізно, оскільки Міноборони РФ регулярно звітувало, що знешкодило усі атакуючі пристрої.

Захистом НПЗ має зайнятись Росгвардія, але до її складу не входять сили ППО. Про те, як Кремль буде діставати дефіцитні засоби ППО і скільки часу на це витратить, розповіли експерти Defense Express. Експерти спершу проаналізували реакцію РФ на удари по Москві.

Перший український дрон дістався до столиці 30 липня 2023 року. Атаки тривали до кінця серпня, а вже у вересні російська влада відзвітувала, що повністю захистила багатомільйонне місто. Тобто час реакції — 1 місяць, написали на порталі.

З іншого боку, потрібно зрозуміти, які саме засоби можуть використати росіяни. Перший варіант — ЗРК "Панцир" (здатен вражати цілі на відстані до 18 км, крім того, має гармати, які стріляють зі швидкістю 5 тис. пострілів за хвилину).

Для того, щоб захистити Москву, росіяни пригнали "арктичні" установки — це свідчить про дефіцит засобів ППО навіть для захисту столиці.

Крім того, щоб вони діяли ефективно, їх підіймали на дахи особливо важливих будівель або будували спеціальні висотні конструкції — на Defense Express показали відповідні фото. Другий варіант — зенітні установки ЗУ-23-2 та крупнокаліберні кулемети.

Ними можна замінити нестачу ЗРК "Панцир" і вони дійсно здатні полювати на українські дрони, зауважили експерти. Однак, на їхню думку, ефективність кулеметів все ж менша за ефективність "Панцирів", яких не вистачає.

Навіть якщо РФ впродовж найближчого місяця чи більшого терміну зможе якось захистити НПЗ, то хвилюватись щодо цього не варто, — наголосили експерти. На території Росії є багато військових об'єктів, які можуть стати наступними цілями для дронів ЗСУ.

У мережі можна відшукати інформацію про орієнтовну кількість ЗРК "Панцир" — у 2017 році РФ їх мала 110 шт. Після початку вторгнення вони й надалі вироблялись: про це звітували виробники, а міністр оборони Сергій Шойгу відвідав завод, який займається випуском С-300.

Зазначимо, атаки на об'єкти нафтопереробної галузі РФ почались у вересні 2023 року — першими цілями були нафтобази та деякі НПЗ, розташовані у радіусі 100-900 км від українського кордону.

Аналітики підрахували, що до середини лютого 2024 року вдалось поцілити по 18 об'єктах, найвіддаленіший з яких — нафтовий термінал в Усть-Лузі під Санкт-Петербургом.

У березні почались масовані атаки дронів, які загрожували саме НПЗ — цілились в установки АВК-6, які є основними елементами переробки нафти. Протягом трьох-чотирьох тижнів вдалось здійснити 17 ударів по 12 об'єктах.

Видання Bloomberg підрахувало, що українці атакували 12% російських нафтопереробних потужностей. Воєнний журналіст Джуліан Рьобке підрахував, що під час кожної атаки українці використовували від 30 до 60 БПЛА з вибухівкою.