Кремль схибив. Що не так з новим головним російським опозиціонером Надєждіним

By Victor Duda

У Росії з'явився новий опозиційний кандидат у президенти — Борис Надєждін. Насправді, стверджує журналіст Вадим Денисенко, цей продукт путінської системи, щоправда, може перетворитися на неконтрольовану одиницю Інтервʼю Надєждіна.

Новий поворот чи лебедина пісня? Борис Надєждін дав програмне інтервʼю, в якому заявив, що першим ділом зупинить війну, але не збирається віддавати захоплені території.

Власне, якщо відкинути тезу про припинення війни, він говорить все те, що й Путін, за двома відмінностями: він не вважає НАТО абсолютним злом і по захопленим територіям (крім Криму), можливо, проведе референдум.

Сакраментальна фраза "ми не знаємо, де буде лінія фронту" — актуальна для Надєждіна. Отже, що все це означає? Тут з однієї сторони ми бачимо чіткий промах команди, яка формувала списки кандидатів у Президенти (команда Кирієнка).

Промах полягає в наступному: з однієї сторони, треба забезпечити Путіну результат в 85%, а з іншої — показати в списку хоч когось із опозиції (незгодні з Путіни складають 22-23%).

Група Кирієнка боялася зареєструвати 3-4 опозиціонерів, бо на всіх інших системних кандидатів (КПРФ, ЛДПР, "Нові люди") не вистачило б голосів, бо кожен з них мав би отримати щось в районі 4-5%, і ризикнули висунути єдиного "опозиціонера".

І як результат, мають зараз проблему, яку треба вирішувати. Або точніше: росіяни наступили на граблі Лукашенка. Станом на зараз Надєждін — системний кандидат, який погодився грати в гру, запропоновану Кремлем. І уявити собі, що він стає Тихановською, поки складно.

Але протягом останніх тижнів ми бачимо, як система не може тримати удар. Тому, в разі допущення до виборів, Надєждін справді може повторити подвиг Навального (не Тихановської) і взяти хороший результат у столицях.

Це саме той момент, коли хвіст (виборець) виляє собакою (владою, яка вважає, що все контролює і не бачить втоми суспільства). Тому владі потрібно його не допускати. В іншому випадку — Кремль може просто підсунути свиню Путіну.

А той, хто підсуне (хто запевнить Путіна, що все під контролем), стане ворогом номер 1. Отже, Україні було б вигідно, щоб Надєждіна допустили до виборів. Тоді у нас був би варіант, при якому існує вірогідність електорального бунту.