Світова війна — після 2027 року: як Китай намагатиметься не дати Америці знову стати великою

Звідси — висока ймовірність війни в Європі та Третьої світової війни після 2027 року… За всіма прогнозами, масове застосування вже наявних технологій ШІ та повсюдний перехід на роботів-працівників, роботизований транспорт тощо призведуть щонайменше до подвоєння американської економіки, нівелюють перевагу у кількості населення майже в усіх сферах (включно з військом) та зацементують панівну роль американців до наступної хвилі інновацій.

Ціна питання колосальна, і наступне вікно можливостей буде лише в космосі.

Що може цьому завадити? Китай, очевидно, прийняв стратегічний виклик і готується до наступного кроку: суттєво наростив озброєння, підготував особовий склад, масовано інвестував у сировинні бази в Африці та не лише там.

Втім, лобове вторгнення на Тайвань за умов концентрованої участі США — це гарантована кривава баня з обох боків. Тож участь США треба істотно зменшити.

Як це зробити? У разі війни Росії з НАТО США опиняться "на шпагаті": вони не зможуть мобілізувати достатньо ресурсів (передусім боєприпасів), щоб ефективно вести війну високої інтенсивності одразу на двох фронтах.

Для цього їм потрібен час на переозброєння та підготовку — щонайменше два роки.

Подібна ситуація й у Європі, а в найбільш вразливих країнах ЄС (Естонія, Латвія, Литва, Польща) є досить серйозні проблеми з мобілізацією та фортифікацією, які можуть бути вирішені не раніше 2028 року.

Отже, моя перша теза: Китаю дуже вигідна й потрібна війна в Європі, попри всі реляції про економіку та бізнес, адже ставка — більше, ніж ринок, більше, ніж Тайвань. Ставка — домінування в наступному технологічному укладі.

Якщо вдасться ще й 5-му та 6-му флотам США додати клопоту — взагалі джекпот. У цьому сенсі Ізраїлю навіть близько не світить досягти бодай якогось миру, скільки б резолюцій ООН не ухвалювали й скільки б хамасівців не ліквідовували.

Друга теза: вікно можливостей для вторгнення зачиняється у 2028 році. Це зумовлено фортифікацією, мобілізацією та переозброєнням Європи й Тайваню, а також стратегічними змінами у США.

Третя теза: остання провокація в Польщі свідчить, що ворог уже перевіряє доктрини, ланцюг командування, а також сили й засоби. Це була важлива інформація, яку точно взяли до уваги.

Отже, маємо вирішальні 2026–2027 роки, протягом яких Україна кров’ю купуватиме час Європі, США та Тайваню, а далі, найімовірніше, нестимемося у Третю світову, адже за такої диспозиції домовитися просто неможливо.