Закон про посилення відповідальності для військових шкідливий для армії. Що з ним не так

Президент повинен його ветувати Законопроєкт №8271 про кримінальну відповідальність військовослужбовців за невиконання наказу завдасть жахливий удар по боєздатності української армії, не виконуватиметься і призведе до провалу роботи з особовим складом під час війни.

Ухвалення законопроєкту, який представляли Міністерство оборони України в особі міністра Олексія Резнікова та особисто начальник Генштабу ЗСУ Сергій Шаптала, та за який проголосувала більшість Верховної Ради України, – завдасть жахливого удару по боєздатності армії.

  Довідка.

Законопроєкт №8271 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойових обставинах" проголосований Верховною Радою України та відправлений на підпис президенту.

Документом пропонується внести зміни до статей 69 та 75 Кримінального кодексу України щодо "виключення можливості призначення більш м'якого покарання військовослужбовцям, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням"; підвищується рівень санкцій за вчинення військових адміністративних правопорушень.

  15 грудня була опублікована петиція з проханням до президента Володимира Зеленського ветувати законопроєкт. За добу вона набрала вже понад 25 000 голосів (за необхідних для розгляду 25 000).

Найгірше, що повністю проігнорований власний напрацьований досвід Військової служби правопорядку (ВСП) з 2014 до 2022 року, зокрема у перші місяці повномасштабного вторгнення. Президенту України Володимиру Зеленському в жодному разі не можна його підписувати.

Сподіваюсь, він знайде час прочитати аргументи й виправити це помилкове рішення Верховної Ради. Що пропонує законопроєкт для військовослужбовців фактично 1.

Згідно з Кримінальним кодексом України: за непокору, невиконання наказу, погрозу або насильство щодо начальника, самовільне залишення частини або місця служби, дезертирство, самовільне залишення поля бою під час бойової задачі або відмові під час бою діяти зброєю – покарання від трьох до 12 років тюрми.

2.

Згідно з адміністративним кодексом: за зловживання владою, перевищення повноважень, недбале ставлення до служби, бездіяльність, порушення правил бойового чергування, порушення правил поводження зі зброєю, вживання алкоголю, наркотиків, пошкодження військового майна, самовільне залишення місця служби – штрафи до 2 000 неоподаткованих мінімумів або гауптвахта до 15 діб.

Ключові питання, які має розв'язати законопроєкт згідно з текстом 1. Самовільне залишення бойових позицій, невиконання наказів у бою. 2. Дезертирство або ухилення від служби, що призводить до масової невідповідності штатного складу та фактичного бойового складу. 3.

Порушення дисципліни та втрата майна та озброєння, за які немає адекватної відповідальності та швидкого механізму стягнення. 4. Нарахування бойових виплат порушникам та дезертирам, тисячі відмовників отримують по 100 000 бойових виплат.

Мушу відмітити, що ці питання дійсно критично важливі та розв'язувати їх гостро необхідно. Чому законопроєкт шкідливий для ЗСУ і не працюватиме на визначені цілі 1.

Під час масової мобілізації, коли багато військовослужбовців не мають мінімальної підготовки та компетентних командирів, зазначені порушення військової дисципліни чинять тисячі військовослужбовців, і переважна більшість – з об'єктивних причин.

Більшість порушників, які проявили слабкість або стали жертвами обставин, можуть потрапити під суд і залишать фронт, хоча могли б воювати, якби хтось вивчив їхні проблеми.

  У березні-травні в ОТУ "Північ" (командувач – генерал Дмитро Красильников), було понад 1000 "відмовників", але проаналізувавши ситуацію, Красильников поставив ВСП Луганщини завдання з роботи з людьми, внаслідок чого усі ці люди після грамотних дій ВСП протягом кількох тижнів повернулись у стрій, з 1000 порушників під суд віддали тільки 10, їх визнали справді недобросовісними.

2. Хто розслідуватиме та виноситиме вироки стосовно тисяч тяжких кримінальних справ.   Влада не подумала, що в Україні відсутня. . . військова юстиція. У нас немає військових судів. Військова служба правопорядку не має повноважень поліції.

Проводити слідство на фронті під час активних бойових дій щодо озброєних людей повинні також озброєні військовослужбовці, оскільки їм треба фактично ставати активними учасниками бойових дій, постійно ризикувати життям, виїжджати на бойові позиції.

  А як інакше встановити факти? Державне бюро розслідувань та ОГПУ зараз просто не мають таких функцій та таких повноважень.

Без спеціалізованих військових судів вироки зависатимуть тривалий час, а цивільні суди виправдовуватимуть багатьох з тих, кого захочуть покарати новим законом, оскільки слідство не зможе опрацювати цей вал криміналу. 3.

У ЗСУ відсутня система післяопераційного аналізу за стандартом НАТО, тобто якісна та швидка експертиза командних рішень, і тому визначити, які події обумовлені діями противника, а які обумовлені злочинними намірами, у більшості випадків просто неможливо.

  В таких умовах відповідальність за порушення наказів значно підвищить кількість брехні в оцінці обставин і знизить відповідальність, бо тепер дурні накази можна буде прикривати кримінальною справою, а спотворення даних можна пояснити товаришам бажанням урятувати особовий склад від незаслуженого покарання.

4. Головна проблема командирів ЗСУ – не наявність кримінального покарання для порушників дисципліни та "відмовників", а неможливість швидко їх позбутися з підрозділу. Автори законопроєкту не звернули увагу на цей ключовий момент.

Бо поки вирок не вступить у законну силу, усі ці порушники продовжуватимуть рахуватись у частині, і можуть ще й повернутись у разі виправдання. Тобто з командирів та з колективів не знімається основний тягар. Що робити 1.

Необхідно створити повноцінну військову юстицію – ВСП має отримати повноваження військової поліції, мають бути створені військові суди та воєнна прокуратура та слідство (з військовослужбовців), як це було у 2014-2019 роках. 2.

До того як висунути мобілізованим непідготовленим людям звинувачення, їх треба направити у фільтраційний підрозділ для дізнання, у більшості випадків після розбору ситуації покарання не потрібно.

А для злісних порушників треба створити дисциплінарні підрозділи на фронті, щоб ті, хто справді зраджує товаришів, не відсиджувались у тилу у камері, а знаходились на фронті та займались важкою працею, наприклад, на будівництві оборонних споруд, і ризикували разом з усіма на другій лінії.

3. Запровадити у ЗСУ "After action review" – післяопераційний аналіз, за стандартом ТС25-20 армії США. В армії має будуватись довіра, командирів треба навчати на помилках, а не карати за будь-що.

Кримінальні справи мають порушуватись тільки якщо післяопераційний аналіз та висновки учасників операції вкажуть на злочинний характер дій певних військовослужбовців.

Бо велика кількість недосвідчених або ж командирів, які не відповідають своїм посадам, – це не менша загроза ніж невиконання їхніх наказів. 4.

Спростити процедури відрахування та переводу військовослужбовців з підрозділу до фільтраційного підрозділу за наказом командира.

На період службового розслідування військовослужбовець позбавляється усіх додаткових виплат, які мають компенсуватись, якщо його провини нема, і він повертається у стрій. Якщо ж порушується кримінальна справа, військовослужбовець позбавляється усіх виплат. 5.

Будь-які покарання не зможуть зробити армію боєздатною, якщо не буде негайно запроваджена інтенсивна система бойової  підготовки: щонайменше вісім тижнів для солдата та чотири тижні – для сержанта.

Неприпустимо, що держава намагається карати кримінальними термінами у 12 років громадян, але водночас не здатна забезпечити навіть два тижні початкового військового вишколу для значної частини мобілізованих.

  Боєздатність – це не тюрма, це довіра, братерство та лідерство. Якщо Зеленський підпише цей небезпечний законопроєкт, він не просто не виконуватиметься, навпаки, він  посилить брехню у звітності та різко зменшить керованість та організацію військ.

  Але закон про посилення дисципліни гостро потрібний, тому треба після його ветування негайно ухвалити більш досконалий закон.

Якщо питання посилення дисципліни в армії справді цікавить когось у керівництві країни, і це не чергова показуха, готовий більш докладно та з прикладами доповісти цю ситуацію у будь-якому кабінеті, щоб уникнути повторення таких помилок.