Радіаційний сценарій: що стоїть за атаками на атомні об'єкти Ірану та до чого тут Україна

Чи можлива нова ядерна катастрофа в сучасному світі, якщо ядерна інфраструктура знову стає мішенню? І головне — наскільки близька ця загроза для України, де російські дрони вже влучали в ядерні об’єкти.

В ніч на 13 червня 2025 року Ізраїль провів масштабні удари по ядерним і військовим об'єктам Ірану в рамках операції, названої "Лев, що здіймається" (Rising Lion).

Повідомляється, що вражені підземні та поверхневі споруди на об'єктах у Натанзі й Ісфахані, зокрема, пошкоджено лабораторії, електропідстанції, цехи з виробництва уранового палива й газово-металеву обробку.

Загинуло кілька високопоставлених іранських військових — командири й генерали КВІР, а також кілька вчених-ядерників. Водночас за даними МАГАТЕ, головні підземні комплекси збагачення урану — Натанзька "каскадна" зала та Фордо — залишилися неушкодженими.

Радіаційні рівні в районі не підвищилися, обидва об'єкти працюють зазвичай. Також не постраждали АЕС у Бушері, Тегеранський дослідницький реактор та важкий водний реактор у Хондобі.

Цей факт підтверджує, що Ізраїль, ймовірно, свідомо уникнув руйнування сховища ядерного палива поблизу Ісфагану — через можливі радіологічні ризики або політичні обмеження. В результаті атаки значна частина ядерної програми Ірану залишилася недоторканою.

Аналітики вказують, що цей удар — впливова, але не руйнівна частина тривалої кампанії ізраїльських зусиль щодо стримування іранської ядерної загрози.

Радіобіологиня старша наукова співробітниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України Олена Паренюк розповідає, що основана загроза від ударів по ядерним об'єктам — це радіоактивне забруднення території.

Якщо немає серйозного витоку радіоактивних речовин і не відбувається активна ядерна реакція, то мова може йти лише про локальне забруднення. "Я бачила навіть радісні коментарі, мовляв, радіоактивна хмара піде в бік Астрахані.

Але насправді цього не станеться — хмара до них навряд дійде, хоча певне забруднення все ж можливе. Наслідки залежать від сили вибуху і того, наскільки високо в повітря піднялися радіоактивні частинки. Вони можуть розповсюджуватися з вітром, а потім осідати на землю.

Вибухи були доволі потужні, тож певний рівень забруднення може бути зафіксований", — каже Фокусу Паренюк. Втім, рівні радіації, які можуть бути зафіксовані, не становлять загрози для здоров’я людей, особливо якщо вони перебувають далеко від епіцентру.

Так, моніторингові станції їх виявлятимуть, але доза радіації буде надто низькою, щоб спричинити серйозні наслідки. Однак для людей, які перебували поблизу об’єкту, важливо оцінювати, які саме радіоактивні речовини потрапили в повітря і наскільки зросла доза опромінення.

Науковиця підкреслює, що удари по ядерним об'єктам Ірану не можуть призвести до глобальної катастрофи, подібної до Чорнобиля. "Ударів по діючих атомних електростанціях, де відбувається генерація електроенергії, не було. Також не було активної ядерної реакції.

Так, певне забруднення можливе. Але такого рівня, як після аварій на атомних електростанціях, не буде. Чому? Бо в робочому ядерному реакторі реакція не зупиняється миттєво. Плюс там дуже висока температура і тиск.

Якщо реактор розгерметизується, то через вирівнювання тиску радіоактивні речовини викидаються назовні. В Ірані нічого подібного не відбулося: там не було високого тиску й температури, як у діючих реакторах.

Тому так, забруднення навколишнього середовища можливе, але воно не буде критичним і точно не порівнюване з катастрофою на ЧАЕС", — каже Паренюк. Є міжнародна шкала INES — International Nuclear Event Scale, яка використовується для класифікації інцидентів на ядерних об'єктах.

Якщо цю подію вже внесли до реєстру, то там можна буде побачити її рівень за шкалою INES і дізнатися, які наслідки очікує міжнародна спільнота. За словами науковиці, наразі радіоактивне забруднення не можуть досягти України, тому що вітер дме не в наш бік.

Але теоретично — можливо. Водночас, моніторингові станції в Україні дуже точні — вони можуть виявити навіть окремі радіонукліди у повітрі. "Концентрація радіоактивних частинок, яка викликає підвищення дози, дуже мала — але навіть вона фіксується.

Тому загрози для українців немає. Проте, якщо вітер подме в наш бік, на станціях навколо українських АЕС та в зоні відчуження ЧАЕС ці частинки можна буде зафіксувати", — продовжує Паренюк.

4 квітня 2024 року під час нічних атак російських "Шахедів" на Харків було знеструмлено унікальний науковий об’єкт — підкритичну ядерну установку "Джерело нейтронів". "Джерело нейтронів" — єдиний у світі підкритичний реактор, активований електронним прискорювачем.

Використовується для досліджень у ядерній фізиці, матеріалознавстві, біології, хімії та виробництва медичних радіоізотопів. Але ворожий удар не спричинив ядерної реакції. "Джерело нейтронів" активується лише тоді, коли подається електрика.

У вимкненому стані воно не несе загрози. Удар по не спричинив витоку радіації. Але він завдав великої шкоди українській науці. Це була унікальна установка, яка співпрацювала з провідними світовими науковими інституціями.

Вона дозволяла проводити дослідження у сфері медицини, металургії тощо. Зараз ці дослідження призупинені або ускладнені", — пояснює науковиця. Проте за словами Паренюк, всі українські ядерні об'єкти перебувають в зоні ризику з боку Росії.

"По-перше, Запорізька АЕС окупована. На її території облаштовані снайперські позиції, всередині розміщена військова техніка — що є грубим порушенням міжнародних норм. 14 лютого дрон влучив у новий безпечний конфайнмент, що є пошкодженням ядерного об'єкта.

Дрони також фіксували поблизу Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС. Це реальна небезпека. Отже, всі українські ядерні об’єкти — у зоні ризику", — резюмує науковиця.

Нагадаємо, Іран завдав удару у відповідь, атакувавши Ізраїль приблизно 150 балістичними ракетами. У ЗМІ повідомляли про влучання по комплексу Кірія — стратегічному військовому центру в центрі Тель-Авіва. 14 червня з’явились фото наслідків іранської атаки.