Противник переважав у 4 рази, а ми всі залишилися живі, — бійці ЗСУ про бій за село Надія

Від початку липня ЗС РФ почали шукати слабкі місця ЗСУ в обороні по всій лінії зіткнення у майже 100 км на Харківсько-Лиманському напрямку. Окупанти стягли сюди значне угруповання і змогли досягти певних успіхів в районі Сватового.

Тут були окуповані села Сергіївка, Новоєгорівка та Надія. Втім, далі ЗС РФ просунутися не змогли, а подекуди навіть відступили. Бійці 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ змогли повернути під український контроль більшу частину села Новоєгорівка та село Надія.

Вони закріпилися на позиціях і змогли відсунути лінію фронту майже до позначки, звідки відбувся прорив. Як тривала операція, проєкту Радіо Свобода "Донбас. Реалії" розповіли її учасники.

Зі слів бійців, вони не мали достатньо часу, щоб ретельно вивчити місцевість, тому діяли по ситуації. Село Надія на той час було розташоване у так званій "сірій зоні". ЗСУ там не було, а за повідомленням української аеророзвідки, рух противника теж помічений не був.

"Було вирішено не гаяти часу, одразу заходити маленькими групами. Спочатку 24-го числа ми завели маленьку групу з лівого боку Надії. Хлопці закріпилися в посадці нижче села. Наступного дня зайшла група, яка закріпилась безпосередньо в населеному пункті. На висоті.

Надвечір хлопці почали зариватися", – розповідає військовослужбовець 68-ї окремої єгерської бригади Роман.

Боєць Тарас додає, що з вечора вони з командиром обговорювали плани з обстеження місцевості, яку захопили їхні побратими, щоб краще обрати вогневі точки, встановити кулемети і роздивитися місцевість. "Коли ми зайшли – навіть нормально оглянутись не встигли.

Полетіла сигнальна ракета. І ми притихли. Подумали – О! зараз почнеться обстріл. Зазвичай, так воно і відбувається. Але цього не сталося", – говорить Тарас. Бійці без пригод дійшли до позицій побратимів, і раптом почули увімкнену рацію росіян.

Вони притихли, щоб переконатися, що це саме ДРГ, а коли побачили червоний скотч на одязі, то всі сумніви остаточно зникли. Бійці приготувалися до бою. "Росіянин з'явився раптово. Дивиться на мене – я дивлюся на нього. Я навіть не встиг зняти автомат з запобіжника.

Але хлопці його відпрацювали", – каже Назар, військовослужбовець тієї ж бригади. Бійці говорять, що їхня присутність на цій ділянці стала для росіян несподіванкою, хоча вони попередньо проводили аеророзвідку.

Окупанти заходили групою, їх підпустили на 15-20 метрів і зустріли вогнем. Першим українські захисники ліквідували командира ДРГ, а його підлеглі відступили. У старшого групи українські бійці знайшли дві рації, тож підслуховували і знали про всі ворожі плани.

"Вони заходили з іншого боку, але все те ми чули по їхній рації, і тому були готові. Зустріли їх вже кулеметом, пострілами гранат із підствольників. Вони були в шоці. Передавали на свій штаб, що вони ще такого опору не зустрічали.

Вони були дуже здивовані і отримали наказ відтягуватись на точку евакуації", – пояснює Назар. Після невдалого штурму окупанти спробували маневрувати і обійти бійців ЗСУ з флангів, але ті поділилися між собою і змогли контролювати ситуацію.

Також українські бійці зв'язались зі своєю аеророзвідкою і попросили підняти в небо дрон, який скорегував артилерію. По противнику відпрацювали два танки, а російська техніка, яка прийшла на допомогу, також була знищена.

"Скільки було противника, звичайно, ми не знаємо, але він точно переважав нас у три-чотири рази. Зокрема, за інтенсивностю вогню. Їх було набагато більше. І мені дуже дивно що всі наші залишилися живі. Але було дуже тяжко", — говорять бійці.

Після цього, щоб окупанти далі не могли зайти в село Надія, бійці 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ ухвалили рішення просуватися вперед додатковими групами. 26 липня вони закріпились на узліссі, що дало їм можливість контролювати ситуацію навколо села.

Надія фактично була взята в кільце. Нагадаємо, що десантники 79-ї бригади ДШВ ЗСУ з Миколаєва розповіли, як вели ближній бій з окупантами, які застрибнули до них в окоп. Раніше повідомлялося, що ЗСУ виконали унікальну операцію із взяття в полон майора Росії Юрія Томова.