Вторгнення Китаю на Тайвань: чи зможе ППО острова протистояти КНР

Про це йдеться у статті The National Interest "Зенітно-ракетна система Land Sword II Тайваню надто мала і надто запізнилася", яку переклав Фокус. У нинішніх умовах протиповітряна оборона Тайваню не впорається з тривалим вторгненням Китаю на острів.

Максимум, на що ППО здатна, — відстрочити вторгнення. Цього тижня Тайвань продемонстрував ефективність своєї зенітно-ракетної системи Land Sword II (TC-2) за допомогою мобільних пускових установок.

Одночасно було проведено три демонстрації — дві під управлінням 58-го артилерійського командування Тайваню і одна під управлінням 43-го артилерійського командування. За заявою тайванського уряду, всі три пуски були повністю успішними. Цілями слугували БПЛА.

Land Sword II забезпечує протиповітряну оборону малої дальності. Це система власної розробки Тайваню, в якій використовуються компоненти тайванської ракетної системи Sky Sword.

До складу системи входять чотири транспортери, пускова установка, засоби управління, транспортер боєприпасів і радіолокаційна система.

Тайванські військові давно хотіли розширити мережу протиповітряної оборони, особливо у світлі зростаючої загрози з боку Китаю для крихітного острова. Система Land Sword II покликана доповнити ППО. Ця система, за словами Ділана Малясова з Defence-Blog.

com, "заповнює критичну прогалину в багаторівневій мережі ППО острова, підвищуючи мобільність і час реакції, особливо проти загроз, які летять низько, у прибережних і прикордонних регіонах". Останнє зауваження дуже важливе.

Війна в Україні довела ефективність безпілотників як у наступальній, так і в оборонній ролі. Водночас нещодавній конфлікт між Індією і Пакистаном показав, що прозахідним силам, включно з Тайванем, не варто недооцінювати китайські військові технології.

У недавньому зіткненні пакистанські війська, які використовують зброю і військові літаки (а також безпілотники) китайського виробництва, виявилися набагато ефективнішими проти Індії, ніж припускали на Заході.

Ба більше, географічне положення Тайваню загрожує йому ізоляцією в разі китайської морської блокади. Надмірна залежність від зброї західного виробництва проблематична для острова — звідси і прагнення досягти якомога більшої незалежності щодо збройової інфраструктури.

Якщо острів опиниться в блокаді, йому знадобляться місцеві ланцюжки поставок і запаси для підтримки життєдіяльності. Але, найімовірніше, зроблених кроків занадто мало, і вони зроблені занадто пізно.

За наявними даними, Тайвань має в своєму розпорядженні всього шість батарей ЗРК Land Sword II. Кожна батарея включає в себе центр бойового управління CS/MYS-951, радарну установку CS/MPQ-951 і чотири-п'ять ракетних установок.

Загалом у шести батареях налічується 30 мобільних пускових установок і 246 ракет Sky Sword II. Ці системи були замовлені у 2019 році і тільки зараз вступають в дію. Шести батарей недостатньо навіть як тимчасового заходу.

У нинішніх умовах протиповітряна оборона Тайваню не впорається з тривалим вторгненням Китаю на острів. Максимум, на що ППО здатна, — відстрочити вторгнення. А тактика відстрочки працює тільки в тому разі, якщо у Тайваню є союзники, готові вступити в бій від його імені.

Поки що все йде до того, що американські, японські чи інші війська не кинуться відбивати китайське вторгнення на Тайвань. Усе залежатиме від самих тайванців. Тайбею, безумовно, слід зберегти наявні системи, але варто припинити закупівлю нових.

Замість цього всі зусилля тайванського уряду мають бути спрямовані на створення величезної кількості безпілотників і протитанкової зброї, а також на озброєння якомога більшої кількості жителів острова.

Ба більше, необхідно вже зараз почати реалізацію довгострокових програм цивільної оборони, щоб створити на острові оборонні осередки та інфраструктуру, необхідну для підтримки повстанського руху. Звичайна тактика не врятує Тайвань. Згодом його буде захоплено.

Його системи, такі як Long Sword II, не зупинять вторгнення на острів. Ця невелика кількість систем буде спрямована проти самих тайванців і знищена.

Тут спрацює тільки класична партизанська тактика: заманити китайців впритул до ізольованого острова, а потім не відпускати китайських загарбників, доки вони не стечуть кров'ю. Поки уряд Тайваню не усвідомлює цього, він продовжить втрачати дорогоцінний час і гроші.

Брендон Дж. Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг "Winning Space: How America Remains a Superpower", "Biohacked: China's Race to Control Life" і "The Shadow War: Iran's Quest for Supremacy".