Війна в Ірані - що далі? Як Росія втрачає ключового союзника, а світ отримує головний біль

Зокрема, для України значення має те, що Росія втрачає важливого союзника, але отримує додаткові гроші завдяки неминучому подорожчанню нафти В світі люблять сильних. Це я про Ізраїль. І у них ще є чимало "сильних карт".

Схоже, перший раунд Ізраїль виграв: Спроби Ірану завдати хоч скільки болючого удару Ізраїлю не мали успіху. Іран вже заявляє про готовність відмовитись від ядерної програми.

Чому? Тому, що крім уражених військових об'єктів, знищення кількох виробничих центрів "близькосхідної бензоколонки" може занурити Іран на десятиліття в темряву і в хаос.

Іран, як і Росія – це дуже велика бензоколонка: видобуток та експорт енергоресурсів становлять близько 80% експорту (за даними 2009 року) та приблизно 18-20% ВВП (за даними 2006 року (на жаль, свіжіших даних немає).

Тепер за можливими найбільш пріоритетними цілями "іранської безнзоколонки": 1. Газопереробний завод у Кенгані: забезпечує до 70% газопереробки, що є важливим для енергетики: 2. Нафтовий термінал на Харку: обробляє 90% нафтових експортів, становлячи основу бюджету: 3.

Порт Шахід Раджаї: ключовий для імпорту, включаючи продовольство та медикаменти: 4. Абаданська нафтопереробна установка: забезпечує паливо для внутрішнього споживання.

… Для реалізації ударів знадобиться, за оцінками війскових: Для Ірану: Для глобальної економіки: Що це означає для України? Ну а подібні атаки – це приклад для України. Ми, на відміну від країни-агресора, знищуємо військову інфраструктуру, а не громадянську.

Спецоперація СБУ "Павутина" — чудовий приклад асиметричного удару, і нам доведеться зробити ще не один десяток разів подібні операції, ідентифікувавши ключові "болючі" точки російського ВПК та економіки.