«Окупанти звіріють через просування ЗСУ». Інтерв'ю з Гуменюк — про південний фронт і флот РФ, який переховується біля Кримського узбережжя

 — Розкажіть про ситуацію в Чорному морі, чи здійснюються там якісь маневри? І що там ворог тримає зараз? — Ворог продовжує утримувати корабельне угруповання в кількості від 10 до 20 одиниць, маневруючи в залежності від погоди і технічних можливостей цих кораблів, катерів, а також підводних човнів.

Вони намагаються тримати нас на гачку Калібрів. Це постійне перебування в стадії бойового чергування двох або трьох ракетних носіїв. Наразі їх три, всі надводні. Це 24 ракети Калібр в розпорядженні та готові до запуску по команді ракетного удару.

Відео дня Тому все населення України має бути зосередженим, уважним до сигналів повітряної тривоги і усвідомлювати, що ці удари з акваторії Чорного моря можуть сягнути всієї території України. Можливості флотських маневрів обмежені районом ракетної безпеки.

Тобто вони можливі лише там, де наша зброя до них не досягає - переховуються вздовж Кримського узбережжя від мису Тарханкут в напрямок Новоросійська.

— Чи є вже деталі про знищення взводного пункту росіян морпіхами на Херсонщині? — Це просто один з пунктів, які знищуються нами протягом бойових днів.

Наприклад, один бойовий день, як правило, завершується знищенням пункту управління якогось підрозділу, опорного пункту, з якого намагався ворог вести активні дії, складів з боєприпасами і центрів скупчення бойового озброєння.

Тому вони дуже швидко втрачають логістику, втрачають забезпечення і резерви техніки, в зв’язку з чим намагаються, не зважаючи на наш постійний вогневий контроль налагоджувати переправи альтернативні.

Вони не можуть експлуатувати мости, тому що навіть намагаючись проводити ремонт — потерпають від нашого вогневого контролю і відмовляються від цих дій.

— Наскільки правдива інформація про те що Росія відправляє на фронт у Херсонську область зовсім непідготовлених новоприбулих? — Так, ми про це вже говорили раніше — підтягуються резерви ненавчені. Але ми не схильні недооцінювати ворога.

Навіть ненавчені резерви на фронті, в умовах певної паніки здатні мобілізуватись. Також ми спостерігали з своїх позицій, що проводяться навчання безпосередні на бойових позиціях.

Ми розуміємо, що вони все ж таки намагаються чинити опір, і не зменшуємо навантаження на них з нашого боку.

— Погрози, обмеження в'їзду та виїзду для цивільних, як повідомлялося, з Нової Олександрівки — це теж один з інструментів опору, до якого прибігають окупанти? Наскільки це поширене явище на південному напрямку?— Посилення тиску на місцеве населення — один з аспектів, через який ми не повідомляємо напрямки нашого руху та дії по звільненню населених пунктів.

Окупанти звіріють і починають тиснути на місцеве населення сильніше. Запроваджують дуже жорстокі методи поліцейської держави, до яких вони схильні: арешти, викрадання людей, змушують брати в руки зброю та займати позиції на їх території.

— На Харківщині продовжується контрнаступ — звільнені понад 20 населених пунктів. Як це позначається на південному фронті? Кожен фронт по своєму колориту досить насичений. Те, що відбувається на одному фронті тісно пов’язано з іншим фронтом.

Саме тому ми не афішуємо успіхи, продовжуємо військову операцію і відкриваємо завіси тільки там, де успіхи ці достатньо щільно закріплені. — За останню добу якими були наші дії, дії ворога на півдні? Продовжуються позиційні бої, ми покращуємо своє становище.

Ворог намагається утриматися на тих рубежах оборони, які він собі облаштовував протягом довготривалого часу, але йому це дуже погано вдається — доводиться заміряти глибину своєї оборони.

Він потрохи переміщується на інші ешелони оборони, це не може не радувати! Наше просування очевидне. Це вже заглиблення в позиції ворожих військ від двох до кількох десятків кілометрів. Тому робота важка, дуже непрості бої тривають. Але вони того варті.