"Зброя задротів": екснардепка Чорновол висловилася про нинішню роль FPV-дронів на фронті

За словами журналістки, мало навчитися пілотувати безпілотники, адже без талановитих саперів та інженерів досягти результату буде складно. Якщо проблеми з першими ще можна вирішити, то з другими наразі дефіцитна ситуація.

FPV-дрони, які зараз активно використовуються українськими захисниками, не є панацеєю на війні. Відповідно, вони не можуть повністю замінити артилерію чи дорожчі БПЛА.

Таку думку озвучила журналістка та колишня народна депутатка Верховної Ради VIII скликання Тетяна Чорновол на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook. Зараз вона служить у лавах ЗСУ і з читачами вирішила поділитися власним досвідом освоєння FPV-дрона як пілота.

На початку бойових дій за допомогою цих гаджетів можна було знищити безліч цілей. Тепер же, на тих ділянках, де намагається наступати противник, немає нічого цікавого і доводиться знищувати якісь дрібні об'єкти у вигляді бліндажів, легкових автомобілів і блокпостів.

"Тому ФПВ-дрони не панацея. Насправді: дрони камікадзе — це має бути недорога масова зброя для всіх цілей поспіль, навіть не значних, щоб тримати основні сили ворога на відстані, руйнувати логістику і проріджувати атаки. У мене наприклад 30 дронів на місяць. Це ніщо.

Це не робота. Робочі ефективні екіпажі мають по 300 дронів на місяць. Але і вони не замінюють артилерію і більш серйозні дорогі безпілотні системи, жодним чином!", — пише Тетяна Чорновол.

Окремо журналістка додала, що вона не геймер і ніколи ним не була, а коли вперше зіткнулася з програмою-тренажером на комп'ютері, то подумала, що навчитися цьому неможливо. Через близько 300 годин польотів вдалося себе подолати й ефективно вражати цілі, хоч це було і складно.

Водночас виявилося, що навчитися літати — мало. Потрібно, щоб у команді був ще талановитий інженер, який допомагатиме в процесі знищення цілей. "Я жартую, що ФПВ — це зброя "задротів". Пілот це 20% успіху дрона, а інженер це 50% успіху дрона — кажу я.

Адже пілот не може вивчити свій апарат, бо щоразу він літає на новому літальному апараті. І тут вся надія на інженера, що новий апарат не підведе.

Навіть з однієї коробки, з однієї серії в апаратів може бути радикальні відмінності та різні неякісні компоненти", — продовжує Тетяна Чорновол. Зараз уже дійшло до того, що кожен дрон вилітає на різній частоті управління і на іншому каналі відеозв'язку.

Це все робота інженерів. Вони вимірюють частоти, які найрідше глушаться системами РЕБ, щоб домогтися ефективного результату. У підсумку зараз у журналістки 9 із 10 дронів долітають до цілі. Але й на цьому складнощі не закінчуються. Долетіти до цілі та уразити її — не синоніми.

Річ у тім, що ефективність боєприпасів та їхня детонація також є проблемою. На різні завдання потрібні різні боєкомплекти. Відповідно, потрібен хороший сапер, що дає 30% до успіху. "У мене, як і в усій армії, зараз уже перекіс: пілотів купа, інженерів і саперів майже немає.

А так не літає. Проблему саперів може вирішити виробництво БК для дронів. А от інженери. . . Попри те, що тема маленьких ФПВ дронів-камікадзе вже давно є наймоднішою, на одних дронах війну не виграєш.

Насправді нікуди не дітися без арти та іншої старої доброї "пілотної" зброї", — підсумувала Тетяна Чорновол. Нагадаємо, 29 квітня повідомлялося, як оператори дронів рятують життя піхотинців ЗСУ.