"Газові блекаути": чи стане новою тактикою РФ атака по сховищах

Фокус з'ясовував, як це вплине на Україну та якою може бути відповідь. У ніч на 8 вересня через обстріл Обухівського району Київщини пошкоджено газові мережі, внаслідок чого тимчасово призупинено подачу газу до кількох населених пунктів.

Аварійні служби вже працюють над відновленням інфраструктури.

За повідомленням очільника Київської ОВА Миколи Калашника, упродовж 8 та 9 вересня залишаться без газопостачання мешканці міст і сіл: Козина, Жуківців, Українки, Плютів, Верем'я, Халеп'я, Трипілля та Щербанівки — всього 8 093 абоненти.

Фокус розбирався — чи стануть газові мережі України новою ціллю ворога та як захистити ці об'єкти від російських ударів.

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов зауважує, що відновлення після ударів по газових сховищах та розподільних станціях — процес не швидкий, він може тривати кілька діб. "Важливо, що атаки на ці об'єкти почалися після успішних ударів СБУ по нафтопроводу "Дружба".

Тобто нинішні обстріли можна розглядати як своєрідні "відплатні акції" Росії, демонстрацію зміни пріоритетів. Такі удари відбуваються не вперше за роки повномасштабного вторгнення, але зараз їхня масштабність і наслідки особливо помітні.

Особливо показовим є те, що ці атаки відбуваються напередодні опалювального сезону. Росія намагається створити додаткові проблеми для цивільного населення, провокуючи хаос і невдоволення діями української влади на всіх рівнях.

Фактично це спроба дестабілізувати ситуацію на підконтрольних Україні територіях. І символічно, що удари припадають саме на Київську область, аби залишити їх у центрі інформаційної уваги", — каже Фокусу Снєгирьов.

Щодо захисту — прикрити газові сховища та енергетичні об'єкти дійсно набагато складніше, ніж військові чи адміністративні будівлі.

Це проблема не лише України: аналогічні труднощі відчуває і Москва, коли намагається протидіяти ударам дронів по своїх нафтобазах і газових терміналах.

За словами експерта, надалі можна очікувати, що російські війська активізують атаки по місцях видобутку та зберігання енергоресурсів.

Ударів слід чекати по Полтавській області, яка є центром видобутку нафти й газу, а також по західних регіонах, що виконують роль логістичних хабів для транспортування. На думку Снєгирьова, українська оборона має діяти більш ніж адекватно — потрібна дзеркальна відповідь.

"Якщо росіяни атакують наші енергетичні об'єкти, ми повинні бити по аналогічних цілях у РФ. І можливості для цього є: останні події показали, що російська ППО надзвичайно неефективна й не здатна протистояти масованим атакам дронами та аеробалістичними ракетами.

Такі удари повинні мати не лише військовий, а й символічний характер. Наприклад, удар по Кримському мосту — це спосіб позбавити росіян бажання бити по нашій логістиці.

Те саме стосується й атак по урядових кварталах — має бути адекватна відповідь по резиденціях російського диктатора, які також перебувають у зоні досяжності України", — продовжує експерт.

За словами Снєгирьова, важливо, що удари по інфраструктурі відбуваються напередодні ключових міжнародних зустрічей. Йдеться і про переговори європейських лідерів з президентом США, і про можливу зустріч Трампа з Путіним.

Таким чином Росія намагається чинити політичний тиск як на США, так і на європейських партнерів України, просуваючи власний сценарій завершення війни — за рахунок територіальних поступок із боку України.

"Тому важливо не розглядати атаки на газові сховища окремо від ударів по енергосистемі, логістичних маршрутах чи навіть урядових кварталах.

Це частина єдиної стратегії — показати, що Україна нібито незахищена, а Захід має шукати компроміс із Кремлем", — каже Фокусу експерт. Два роки тому удари по енергетиці змусили українців переживати блекаути.

На думку Снєгирьова, теоретично подібне може повторитися із газом. Будь-які удари по сховищах чи розподільних станціях — це серйозний виклик. Ремонтні роботи займають кілька днів, а якщо атаки припадуть на розпал опалювального сезону, наслідки можуть бути критичними.

Тож ризик "газових блекаутів" існує, особливо з урахуванням того, що росіяни націлюються саме на сховища та станції, а не лише на місця видобутку. "Україна поступово посилює систему протиповітряної та протиракетної оборони.

Наприклад, датський контракт на 8,5 мільярда доларів передбачає закупівлю шести батарей Patriot, що значно підсилить захист енергетичної інфраструктури. Але навіть за таких умов удари залишатимуться болючими", — резюмує експерт.

Нагадаємо, що у ніч на 8 вересня ЗС РФ атакувала "Шахедами" Київщину. Зокрема, під обстрілом опинився населений пункт Українка, де розташована Трипільська теплова електростанція: там пролунала серія потужних вибухів.