За "державну зраду": у Білорусі судитимуть офіцера, який не підтримував війну РФ проти України

У Білорусі за "державну зраду" судитимуть підполковника Збройних сил республіки Антона Черамних, який не підтримував війну РФ проти України. Про це повідомив білоруський правозахисний центр "Вясна".

Наразі Черамних перебуває у СІЗО, а 15 лютого він постане перед судом у Мінську. Слухання проходитимуть у закритому режимі.

40-річний Антон Черамних, як повідомляє "Вясна", був заступником командира 310-ї артилерійської групи з ідеологічної роботи 120-ї окремої гвардійської механізованої бригади.

Ще у 2023 році видання "Зеркало" опублікувало матеріал, в якому журналісти з посиланням на колег Черамних розповіли, що підполковник у 2020 році на президентських виборах підтримував альтернативного кандидата, а після придушення протестів планував піти з армії.

"Своєї позиції з приводу війни він не приховував. Розповідав, що не хотів переказувати солдатам проросійські тези пропаганди, бо знав, що це неправда. Війну в Україні Антон взагалі приймав дуже близько до серця, тому що бував у Києві", — сказав один із колег офіцера.

Затриманий підполковник — спадковий військовий. Його батько, Олег Черемних, служив в Афганістані та користувався повагою серед білоруських "афганців".

Тож Антон пішов стопами батька: 2000 року вступив до Військової академії на загальновійськовий факультет, закінчив його за спеціальністю "морально-психологічне забезпечення військової діяльності". За інформацією правозахисників, Черамних заарештували ще 6 січня.

Подробиць вони не знаюь, лише відоми статті, за якими судитимуть підполковника. "Щодо державної зради, то на 100% впевнений, що Антон з жодною іноземною розвідкою не співпрацював.

Можливо, підставою для звинувачень стали якісь розмови чи листування у соцмережах чи месенджерах", — розмірковують колеги офіцера.

Як зазначається в інформації "Вясни", білоруському офіцеру загрожує від 10 до 20 років позбавлення волі — йому інкримінують "державну зраду особи, на яку поширюється статус військовослужбовця" (ч. 2 ст.

356 Кримінального кодексу Білорусі) та "розпалювання іншої соціальної ворожнечі" (ч. 3 ст. 130 ККБ). Нагадаємо, що з 25 березня 2023 року у Білорусі можуть страчувати за держзраду.

Відповідний закон, який передбачає смертну кару для чиновників і військових за "державну зраду", був опублікований у ніч проти 14 березня торік після того, як його підписав самопроголошений очільник країни Олександр Лукашенко.

Крім того, з травня 2022 року у Білорусі запроваджено смертну кару за "замах на теракт". Білорусь — єдина країна Європи, де смертна кара застосовується як міра покарання на законодавчому рівні.

Проте зазначимо, що Антону Черемних смертна кара не загрожує, оскільки закон застосовується на момент скоєння злочину, а не на момент затримання, пред'явлення обвинувачення або вироку.

30 січня у Міноборони України повідомили, що білоруські військові встановили блокпости біля українського кордону. Також Білорусь залучила особовий склад ССО на цьому напрямку.