Готові платити мільярди: РФ продовжує закуповувати процесори США, не зважаючи на санкції

Як відомо, Вашингтон від початку російського нападу на Україну ввів санкції на постачання високотехнологічної продукції до РФ, у тому числі процесорів, проте країна-агресор продовжує їх купувати.

Журналісти Nikkei Asia провели власне розслідування та з'ясували, як і за скільки Росія отримує жадані чіпи для своєї бойової техніки. Фокус знайомить вас із подробицями розслідування.

Журналісти видання через своїх інформаторів отримали дані російської митниці від індійської дослідницької компанії Export Genius та вивчили записи про імпорт напівпровідників з 24 лютого до 31 грудня 2022 року.

У записах значиться 3 292 транзакції у сумі щонайменше $100 тисяч кожна, і 2 358 з них — близько 70% — були позначені як продукти американських виробників мікросхем, як-от Intel, Advanced Micro Devices, Texas Instruments та багатьох інших. Загальна вартість цих угод склала щонайменше $740 мільйонів.

З цих транзакцій 1774 — близько 75% — було відправлено з Гонконгу чи материкового Китаю, і багато відправників вантажу були малими або середніми компаніями, деякі були створені вже після вторгнення в Україну. Вартість цих угод становила $570 мільйонів.

Індія — головний перевалковий хаб для обходу санкцій Росією — постачання зросло удесятеро. Найцікавіше, що до російського вторгнення через індійський кордон було переправлено лише 230 великих замовлень.

Це означає, що тепер Індія стала головним перевалковим хабом для обходу санкцій Росією — постачання зросло більш ніж удесятеро. Десятикратне збільшення вартості — лише один із найцікавіших аспектів цих даних. Інша справа — ціни на деякі процесори.

У рамках однієї з найдорожчих угод гонконзька компанія Agu Information Technology поставила в Росію чіпи Intel на суму понад 10 000 доларів за штуку. Такі високі ціни можуть частково відображати просунутий характер чіпів, які шукає Росія, кажуть експерти.

"Для управління ракетами та оборонними системами потрібна велика кількість напівпровідників з високою обчислювальною потужністю", — сказав журналістам Дзюн'їті Нішияма, старший науковий співробітник Інституту інженерії майбутнього, що спеціалізується на оборонних технологіях.

Найчастіше росіяни були зацікавлені у придбанні чіпів Intel та AMD. Серед дорогих товарів, зазначених в експортних даних, були мікропроцесори від Intel та AMD, а також ІСПП Xilinx, дочірньої компанії AMD.

ІСПП — це тип інтегральної схеми, що перезаписується і програмується, широко використовується в ракетах.

Постачання, зареєстровані в експортних даних, також включали чіпи від Analog Devices, Texas Instruments та On Semiconductor — компаній, відомих виробництвом якісних напівпровідників для промислових додатків, — і високопродуктивні радіочастотні чіп-компоненти від Qorvo.

До речі, Міністерство торгівлі США ввело санкції щодо компанії з торгівлі електронними компонентами Sinno Electronics, яка базується в Гонконгу і вказана в таблиці вище серед незаконних постачальників чіпів.

Журналісти Nikkei Asia звернулися за коментарями до компаній, чиї чіпи були виявлені у списках постачань і там заявили, що давно не співпрацюють із Росією. "Intel призупинила будь-яке постачання клієнтам як у Росії, так і у Білорусі", — заявили журналістам у компанії.

У Texas Instruments, Analog Devices і On Semiconductor також запевнили журналістів, що не продають свою продукцію до Росії або інших країн, на які поширюються санкції, і дотримуються всіх правил, включаючи експортний контроль США.

Всі опитані компанії в один голос заявляють, що й надалі "докладатимуть додаткових зусиль для боротьби з несанкціонованими перепродажами", проте додають, що повністю зупинити таке постачання вкрай складно.

Хоча виробники мікросхем та авторитетні дистриб'ютори стикаються з пильною увагою з боку влади США, існує також безліч дрібних трейдерів, у тому числі працюючих з однією людиною та нещодавно створених підставних підприємств, які важче контролювати.

Журналісти-розслідувачі з Nikkei Asia витратили місяці на відстеження деяких із цих маловідомих торгових та підставних компаній. Наприклад, вдалося вийти на гонконзького дистриб'ютора Agu Information Technology, яка закуповує продукцію в Intel та Samsung.

Згідно з даними російської митниці, отриманими від індійської дослідницької компанії Cybex Exim, з вересня по грудень 2022 ця компанія продала понад 60 тисяч процесорів Intel російській компанії Mistral. Деякі з партій включали процесори за ціною $13 000 за штуку.

За допомогою підставних компаній чи не чистих на руку бізнесменів Росії вдається обходити заборону постачання процесорів.

Коли журналісти вирушили до компанії за вказаною на сайті адресою, то виявили звичайний житловий комплекс з невеликими офісами на перших поверхах, але не про яку Agu Information Technology там, звичайно, ніхто ніколи й не чув.

У компанії Intel журналістам повідомили, що цієї компанії немає і ніколи не було в офіційних списках дистриб'юторів. Журналісти знайшли ще одну тіньову компанію, яка постачає чіпи до Росії — DEXP International із Гонконгу.

Що характерно, у створенні компанії брав участь громадянин Росії, якому до травня 2022 належали всі акції. За даними російської митниці, з жовтня до листопада 2022 року DEXP експортувала чіпи від Intel і AMD російській компанії Atlas не менше 13 разів на загальну суму $2,5 мільйона.

Російська компанія Atlas повністю належить Дмитру Алексєєву, який заснував найбільшу в Росії компанію з роздрібної торгівлі електронікою DNS Group. Алексєєв — один із низки російських мільйонерів, проти якого Україна ввела персональні санкції.

Після вторгнення в Україну компанія Atlas 235 разів імпортувала напівпровідники на загальну суму $49 мільйонів.

Ланцюжок продажів і постачання чіпів відбувається так: великі виробники (Intel або AMD) зазвичай передають свої продажі на аутсорсинг певним і відомим дистриб'юторам (до найбільш відомих відносяться Arrow, Avnet і WPG Holdings), які, у свою чергу, слідують практиці "знай свого" клієнта" і надають виробникам гарантії того, що вони не будуть вести справи з компаніями, які перебувають під санкціями.

Інколи надлишкові запаси продаються дрібнішим трейдерам або іншим компаніям, перевірити порядність яких не завжди вдається. Проте в деяких випадках надлишкові запаси продаються дрібнішим трейдерам або іншим компаніям, перевірити порядність яких не завжди вдається.

Невеликі торгові компанії в Гонконзі або материковому Китаї можуть реєструватися під новими іменами, навіть якщо їх упіймали на торгівлі з Росією. До того ж різні підставні фірми ростуть як гриби після дощу.

"У Гонконзі існує безліч підставних компаній і невеликих торгових точок, які служать як постачальники для вторинних продажів до Росії та інших підсанкційних країн", — сказав журналістам на умовах анонімності менеджер Avnet, провідного дистриб'ютора напівпровідників у США.

Розправитися із такими трейдерами практично неможливо. "Якщо ви виявите одну незаконну угоду, вони можуть просто змінити свою назву або використати назви інших своїх торгових компаній", — сказав менеджер.

Звичайно, про цю ситуацію чудово знає і Вашингтон, і виробники процесорів. "Ми вже ввели санкції щодо понад 500 компаній і продовжимо стежити за ними у співпраці з іншими країнами", — заявили Nikkei Asia у Міністерстві торгівлі США.

Китай і Гонконг не входять до GECC, а отже, контролювати постачання з цих регіонів дуже складно.

Проте представник відомства додав, що "не дивно", що Росія звертається до країн, які не входять до Глобальної коаліції з експортного контролю, а також до незаконних мереж для отримання напівпровідників.

Членами GECC, очолюваної США, є Європейський Союз, Японія, Південна Корея та Великобританія, але не Китай та Гонконг. Припинення вторинних продажів чіпів до Росії чи інших країн, які перебувають під санкціями, — непросте завдання, кажуть експерти ринку напівпровідників.

Попри труднощі, деякі стверджують, що можна зробити більше, щоби закрити лазівки, що дозволяють Росії отримувати чіпи.

"Уряди та виробники повинні дійсно перевіряти, хто купує їхні товари, тому що ланцюжок постачання настільки глобалізований, що не знати цього неможливо", — сказав Дідерік Копс, експерт з експортного контролю з Фламандського інституту світу в Бельгії.