Атака на ДніпроГЕС: чи можуть повторитись наслідки руйнування Каховської ГЕС

Каховську ГЕС підірвали зсередини, тоді як Дніпровську — атакували ззовні, тому такі ж наслідки, які були у Херсонській області влітку минулого року, малоймовірні тепер для мешканців Дніпропетровщини.

Таку думку в коментарі "Суспільному" висловила доцентка кафедри гідрогеології та інженерної геології, завідувачка кафедри НТУ "Дніпровська політехніка" Аліна Загриценко. "На Дніпровський ГЕС не було повідомлень, що є якісь пошкодження саме греблі.

Так, гідроелектростанція, яка виробляє енергію – пошкодження є. Тобто вона може не виробляти електроенергію, ми можемо втратити певний об'єм води, але такі наслідки, як на Каховці, будемо сподіватися, що вони взагалі маловірогідні", — сказала Загриценко.

Вона уточнила, що Дніпро розташований нижче за течією, ніж ще чотири гідроелектростанції — Кам'янська, Кременчуцька, Київська та Канівська ГЕС. "У разі руйнування однієї з них, для всіх, хто розташований нижче за течією – є ризики.

До нас найближче розташована Кам'янська ГЕС. Це наш найближчий ризик, який може бути", — пояснила Загриценко. За її словами, Каховська ГЕС мала 13 млн кілометрів кубічних об'єму накопичення води, а Кременчуцька — ще більше.

"Звичайно, що можуть бути розливи Дніпра і в першу чергу можуть постраждати лівобережні частини, де схилі пологи. Правобережжя постраждає в меншій мірі", — сказала експертка. Наприкінці вона пояснила, що робити у разі незначних пошкоджень ГЕС чи фільтраційних втрат.

"Якщо це фільтраційні втрати і ми здатні їх пропускати, тобто відкриваємо нижче розташовані за потоком шлюзи і просто спускаємо цю воду. Якщо це не раптовий викид всієї маси.

Якщо раптовий викид, знову ж таки, клас відповідальності споруд найвищий і всі ризики і площі затоплення, вони заздалегідь прораховані", — сказала Загриценко.

Нагадаємо, 1 квітня заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олег Семінський заявив, що українська енергосистема працює стабільно завдяки різновидам генерації, навіть попри те, що внаслідок російського удару втрачено понад 1000 МВт потужності на ДніпроГЕС.

22 березня російські війська атакували ДніпроГЕС 8 ракетами. Відомо про влучання по греблі станції та машинній залі.

Тоді ж у пресслужбі ПрАТ "Укргідроенерго" не підтвердили загрозу прориву греблі ДніпроГЕС, але внаслідок пошкодження через атаку її роботу довелося зупинити. 27 березня у Мінекології розповіли про рух нафтової плями внаслідок удару по ДніпроГЕС.