П'ять варіантів служби для жінок: як українок мобілізують до ЗСУ

В Україні формують добровольчий підрозділ БПЛА для жінок, який працюватиме в тісній інтеграції з Силами оборони. Про це днями повідомив командир роти ударних БПЛА "Орден Сантьяго" Ігор Луценко. За його словами, набір здійснюється конкурсно.

Подати заяву можуть жінки віком від 18 років. Служба в підрозділі передбачає роботу зі складними системами, що вимагають технічної грамотності, уважності й акуратності, базових інженерних навичок і творчого тактичного мислення.

У рамках відбору передбачається навчання, а також перевірка СБУ, після чого фіналісток зарахують до підрозділу. "Звісно, те, що українцям і українкам доводиться воювати — це погано.

Але те, що з'являються ініціативи, щоб створити максимально комфортні умови військової служби для всіх категорій добровольців — це добре.

На жаль, у ворога велика перевага в живій силі, тому не слід нехтувати будь-якими ідеями, що дають змогу скоротити цей розрив", — зазначив Луценко. БПЛА — не єдиний напрям в армії, куди хотіли б залучити більше жінок.

Так, на думку першої віцепрем'єрки України Юлії Свириденко, одним із пріоритетних напрямів могло б стати розмінування територій.

Більшість жінок в Україні не зобов'язані ставати на військовий облік, за винятком медичних працівників і низки інших спеціальностей, передбачених законом. Здебільшого, мобілізація українок — справа добровільна.

І воєнкоми, як зазначає полковник ЗСУ в запасі Олег Жданов, не надто охоче вербують жінок. "Хоча статистики про те, якій кількості жінок без підстав відмовили у взятті на військовий облік немає, такі випадки відомі. Військкоми не надто люблять вербувати жінок.

Це пов'язано з нашою ментальністю", — каже Фокусу експерт. Проте державна політика, сформована нинішньою владою, передбачає гендерну рівність, зокрема в армійському середовищі. Тому низка лідерів думок час від часу повертаються до теми жіночої мобілізації.

"Відповідно до закону, жінки, за винятком тих, у кого є військово-облікова спеціальність, на добровільній основі можуть підписати контракт і приєднатися до ЗСУ.

Розмови про те, що українок потрібно більше залучати до служби в армії пов'язані з тим, що влада хотіла б максимально звільнити чоловіків, які проходять службу на небойових посадах. Жінки могли б замінити їх у штабах.

І тому, за умови дефіциту мобілізаційного ресурсу, лунають заклики залучати більше жінок", — зазначає експерт. Проте за словами Жданова, серед жінок достатньо тих, хто хотів би добровільно підписати контракт і пройти службу в армії.

Найбільш популярні напрямки, які обирають українки — штабні посади. "Мова про зв'язківців, тих, хто працює з системами ППО, діловодів. Є й бойові посади, куди беруть жінок: артилерія, снайпери, зараз формують роту операторів БПЛА.

Але оскільки в нас немає статистики — Генштаб не розголошує цю інформацію, ми не знаємо, який напрямок найпопулярніший", — додає експерт. Якщо у жінки немає військово-облікової спеціальності, можна добровільно прийти до військкомату, пройти ВЛК і стати на облік.

Новий закон про мобілізацію, за словами Жданова, передбачає зміни системи призову. Але описаний експертом механізм — теорія, яку тільки належить втілити на практиці. На ділі сьогодні подібний механізм діє тільки в бригадах, які займаються рекрутингом.

"Для жінок, як і для чоловіків, у теорії передбачена співбесіда з психологом, а також тести на профорієнтацію, які визначать їхні здібності. Після цього можна освоїти ту чи іншу військову спеціальність.

Інший варіант — жінка сама може прийти і сказати, що хоче стати фахівцем у конкретній сфері.

Якщо після проходження ВЛК її визнають придатною для служби, а тести покажуть, що є здібності, жінку скерують до підрозділів, де вона опанує фах, а далі — або в запас, якщо немає вакансій за її напрямком, або — в частину", — пояснює Жданов.

Крім профздібностей, на службі важлива фізична підготовка. Жданов зазначає, що для жінок передбачено свої нормативи, які розбиті, зокрема, за віком. "Навіть якщо жінка проходить службу на небойовій посаді, потрібно здавати фізпідготовку.

Загальну військову підготовку проходять усі, як і загальну фізпідготовку. І тільки потім підготовка за спеціальністю", — додає Жданов. Класичне навчання займає від 6 до 12 місяців. Але в умовах воєнного стану цей процес можуть скоротити до 3 місяців.

"В армії є і цивільні посади. Є наймані працівники, які співпрацюють із ЗСУ в рамках трудового договору. Для них не передбачена обов'язкова фізична підготовка.

Але під час дії воєнного стану більшість жінок, які проходять службу в армії, військовозобов'язані", — резюмує Жданов. Нагадаємо, наприкінці минулого року однією з резонансних тем став обов'язковий військовий облік для жінок.

У Верховній Раді пропонували направляти військовозобов'язаних українок на службу в тилу або на оборонні підприємства. Пропозиція політиків настільки не сподобалася українським жінкам, що вони були готові відмовитися від громадянства.