Загроза на Харківському напрямку: на що здатне зібране біля кордонів України угруповання РФ

Йдеться про ситуацію із тією частиною угрупування військ (УВ) противника, яка належить до так званого "угрупування прикриття кордону" й має назву — УВ "Белгород" (організаційно вона входить до складу УВ "Запад").

Це має певний сенс через те, що у складі цього УВ відбулися впродовж останнього місяця певні зміни, обумовлені перегрупуванням частини сил й засобів УВ противника "Запад" переважно зі складу 11-го армійського корпусу (АК), включно з низкою підрозділів його 18-ї мотострілецької дивізії (мсд), саме на цей напрямок.

Отже, спочатку визначемо деякі кількісні та, до певної міри, якісні параметри цього УВ "Белгород", розгорнутого противником саме на Харківському напрямку, а потім спробуємо зробити висновки. УВ "Белгород", його командний пункт (КП) розгорнутий в районі смт Борисовка.

До його складу входять: Загалом, це… Частини та підрозділи противника, розгорнуті у складі УВ "Белгород", переважно перебувають у складі наступних з'єднань та об'єднань російського війська: Безпосередню підтримку частинам та підрозділам УВ "Белгород" з повітря здійснюють: Окрім цього, в інтересах УВ "Белгород" можуть залучатися з АБ Балтимор (м.

Воронеж) певна частина сил й засобів 15-ї бригади АА (вертольоти типу Ка-52, Мі-28Н, Мі-35М та Мі-8) та 47-го бомбардувального авіаційного полку (бап) (бомбардувальники типу Су-34) Отже, можемо констатувати декілька особливостей щодо УВ "Белгород" і його оперативних спроможностей: "Теоретично"… якийсь значний за обсягом, розмахом та глибиною наступ противника на Харків з північного та північно-західного напрямку можливий.

Але наразі з практичної точки зору виглядає малоймовірним. Звісно, командування противника може організувати якісь активні (тобто наступальні) дії, але явно обмеженого рівня (десь до 2–3-х батальйонів максимум).

Наприклад, спробувати знову захопити декілька прикордонних сіл. Але, як на мене, навіть така обмежена "АпИрацИя" навряд чи становитиме для українського командування несподіванку, причому ще на етапі розгортання визначених для неї підрозділів противника.

Тому навіть вона, "на зараз", позбавлена будь-якого адекватного сенсу… Окрім, мабуть, якогось пропагандистько-психологічного "устремления"… Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.