Без змін. АКХЗ — важкі бої постійно. Без успіхів у ворога. Сєверне — ворог зміг просунутися на 100 м на південний захід від села. Промзона на південному сході від міста не контролюється нашими військовими. Окупанту не дають закріплюватися.
З нашого боку летить багато всього, тому спокійного життя у ворога там не буде. Фортифікації, які будувалися 8 років, на жаль, також не вічні. На 22-му місяці повномасштабки вони на тій ділянці не витримали.
Далі я поки не бачу перспектив у ворога, щоб відразу увірватися до самого міста на південних околицях. Щонайменше їм потрібне перегрупування. А це час, який зіграє на нашу користь. Вони хотіли взяти Авдіївку за місяць, але мають всі шанси застрягти надовго.
Ось ті життєво важливі 10–12 км від Сєверного до Степового через Тоненьке та Ласточкине ворог не може взяти вже 1,5 місяці. До речі, у Бахмуті ширина фронту була набагато більшою, навіть після втрати світлодарського виступу. Там було кілька десятків км.
Тут — приблизно у 2–3 рази менше. Ба більше, ворогу достатньо пройти всього 10–12 км для оточення міста. Ось тому Бахмут та Авдіївка все ж відрізняються. Як і тим, що ворог більш ніж за 1,5 місяці не зміг взяти жодне з сіл "лінії життя".
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
