Спіраль війни. Чого побоюються в Європі та хто перший дасть Україні літаки — огляд західних ЗМI

Як провідні світові видання оцінили підсумки візиту, чого побоюється Європа та що прогнозують провідні ЗМІ, вивчив Фокус. Володимир Зеленський погодив із Великобританією новий пакет військової допомоги — бронетехніку, далекобійну зброю та навчання пілотів.

Одна з головних цілей президентського візиту, отримання винищувачів до можливого нового наступу російської армії, змістилася на переговорну стадію.

Танки Challenger 2 відправлять за кілька тижнів, а літаки — поки що "частина розмови", обіцяв Зеленському британський прем'єр Ріші Сунак. "Щодо винищувачів є певні позитивні рішення, які залишилися за лаштунками. Коли вони з'являться, наша країни про це знатиме. . .

Не хочеться повністю готувати до цього Росію, яка щодня погрожує новими агресіями", — говорив журналістам Зеленський. У Єлисейському палаці в Парижі він зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем.

Європейські лідери погодилися, що Росія не має виграти у великій війні. Про якісь суттєві домовленості щодо військової допомоги між трьома лідерами не повідомлялося.

Наступна зупинка Зеленського відбулася 9 лютого в Брюсселі, куди він прибув на саміт глав держав і урядів 27 країн-членів ЄС. Президентка Європарламенту Роберта Мецола назвала появу Зеленського історичним днем ​​для Європи.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні відреагувала інакше — візит Зеленського в Париж вона назвала "недоречним". Можливо, така реакція виникла через те, що її не запросили на вечерю з Шольцем і Макроном.

Автор американської газети The New York Times Орельєн Бріден, описуючи зустріч Зеленського в Лондоні, наголосив на побоюваннях і нерішучості британського уряду й адміністрації президента США Джо Байдена щодо відправлення ЗСУ винищувачів.

"Це може призвести до ескалації протистояння між НАТО й Росією.

Але колишній прем'єр Борис Джонсон під час візиту до Вашингтона минулого тижня закликав Захід зробити все можливе, включаючи постачання літаків, щоб Україна відтіснила російські війська", — сказано в матеріалі.

Рішення Зеленського зробити Лондон першою зупинкою візиту в другій за рахунком закордонній поїздці за час війни свідчить про роль Великобританії як одного з головних союзників і найбільших постачальників зброї України, зазначає голова лондонського бюро газети NYT Марк Лендлер.

Посилаючись на дані військових експертів, видання зазначає, що поки що неясно, чи достатньо у Великобританії літаків для зміни ситуації на фронті в Україні.

Фахівці оборонної розвідувальної фірми Janes нарахували лише близько 30 реактивних літаків Typhoon старшого покоління, на які може розраховувати Україна.

"Роль пілотованих літаків у цій війні була обмежена через широке використання ракет і безпілотників, а також ефективність українських і російських систем ППО", — зауважує автор.

Протидія Заходу надсиланню літаків може слабшати — за кілька годин до прибуття Зеленського британський уряд оголосив про початок навчання українських пілотів на винищувачах стандарту НАТО.

Такий крок став "вражаючим відходом" Лондона від колишньої позиції, звернув увагу журналіст видання Time Ясмін Серхан.

Лише тиждень тому урядовці вважали відправку літаків непрактичною ідеєю через те, що вони "надто складні в управлінні та вимагають місяців для підготовки льотчиків".

Колумніст французької газети Le Monde Філіп Рікар зазначає, що президент України вже набрав очки для закріплення членства країни в демократичній Європі. "Немає сумнівів, що актор, який став воєначальником, скористається нагодою, щоб наполягти на бажанні інтегруватися в ЄС.

В ідеалі проєкт, масово підтриманий населенням України, міг би йти в ногу зі вступом [України] в НАТО, щоб гарантувати військову безпеку від Росії", — наголошує оглядач.

На його думку, Зеленський мріє повторити долю країн колишнього радянського блоку на чолі з Польщею, яка приєдналася до Північноатлантичного Альянсу незадовго до вступу в ЄС, щоб краще закріпитися в західній коаліції.

Автор газети Le Figaro Патрік Сен-Поль попереджає про небезпеку ескалації конфлікту для Європи через прохання українського президента нарощувати потоки озброєнь.

Будь-який "якісний стрибок" у постачанні зброї, на думку журналіста, "просуне союзників по спіралі війни проти РФ". "Отримавши добро на важкі танки, український президент хоче зброю потужнішу.

Виникає питання — чи буде перший рік війни в Україні прелюдією до жорстокішого конфлікту? За кожної нагоди Зеленський б'є на сполох: Україні загрожує нова неминуча екзистенційна небезпека", — пише Le Figaro.

Саміт у Брюсселі спочатку присвятили обговоренню міграційної кризи, повідомило британське ділове видання Financial Times. "Зеленський прибув до Брюсселя, щоб стати зіркою саміту 27 лідерів ЄС. На жаль, візит відсуне фактичні пункти порядку денного.

Від глав держав ЄС він хоче отримати боєприпаси, особливо снаряди для радянської артилерії", — йдеться в тексті.

Представники Євросоюзу дали Зеленському й Україні "європейську перспективу", зазначає німецький журнал Der Spiegel із посиланням на заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца перед самітом.

Глава Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн вважає аналогічно: вступ до ЄС — це "процес, заснований на заслугах". "Фон дер Ляєн обернула холодне послання теплими словами.

З моменту вступу на посаду президентки ЄК кожен виступ вона закінчувала словами "Хай живе Європа" та вже рік додає "Слава Україні", — пишуть журналісти. Навряд чи такі обіцянки задовольнять Володимира Зеленського.

Шольц хоче, щоб Україна не поділила долю Західних Балкан, яким обіцяли членство в ЄС у червні 2003 року.

Аналітики німецького видання Die Welt зауважують, що справжнє послання поїздки Зеленського в Європу — завершення переходу фактичних центрів сили євроблоку Німеччини та Франції від очікуваної позиції та небажання дратувати Росію до показової ролі основних союзників Києва.

"Імовірно, це одна з причин, через яку Зеленський двічі зустрічався із Шольцем і Макроном — увечері 8 лютого в Парижі, потім у четвер на саміті в Брюсселі", — зазначили автори.

Тон промови українського президента в Лондоні, Парижі та Брюсселі був дуже схожий — подякував і попросив винищувачі. Лідери Франції та Німеччини не висловили конкретних зобов'язань щодо відправлення літаків чи нових артилерійських систем.