Київ під прицілом. Лукашенко збирається вдарити по Україні. ЗСУ готові відповісти

Ми з України З першого дня війни Фокус ні на хвилину не припиняв роботу. Наша команда вважає своїм обов'язком інформувати читача про те, що відбувається, збирати й аналізувати факти, протистояти ворожій пропаганді.

Сьогодні Фокус потребує вашої підтримки, щоб продовжувати свою місію. Дякуємо за те, що ви з нами. Членам Радбезу РФ із їхнім головним членом Путіним потрібно кров із носа відволікти наші сили з півдня та луганського спрямування.

Для Кремля це важливо, бо здача Херсона та значної частини Луганської області для членів означатиме кінець "операції". Лікарі в таких випадках кажуть: "Пацієнт помер, не приходячи до тями".

Тому цілком припускаю версію, що білоруські війська вийдуть маршем завойовувати Україну. Слід зазначити, що в Генштабі ЗС РФ криза жанру.

Командування Росії намагається копіювати нашу тактику, яка використовувалася під Херсоном, де нам вдалося змусити їх зняти з харківського та луганського напрямів війська та затягнути в мішок їхні найбоєздатніші штурмові підрозділи. На думку Кремля, 30 тис.

буде достатньо, щоб ми повелися на цей "прорив" і оголили перспективні для наступу напрями. Тому посиленими темпами й так, щоби всі бачили, на території Білорусі йде підготовка до "крутого прориву".

Насправді цей "прорив" буде довжиною до першої лінії нашої оборони, а потім усе закінчиться повним розгромом. І для цього нам не потрібно буде знімати війська з важливих і перспективних напрямів, із цим завданням упорається угруповання військ, що стоїть там.

Не розуміти таких явних речей у Кремлі не можуть, тому, швидше за все, білоруська операція, що більше нагадує похід смертників, потрібна для політичних цілей.

Вважаю, що наступ із Білорусі — це черговий блеф Москви, який вона намагається продати Заходу як неперевершену загрозу для всієї євроатлантичної цивілізації.

Для Путіна це останній акорд, який звучить, щоб дати ще один шанс корисним консервам, таким як Маск і Папа Франциск.

Він знову хоче їх бачити на помості, щоб ті на тлі білоруського "прориву" ще раз прокричали світові про обличчя Путіна, що збереглося за рахунок капітуляції України. Йому потрібне це. Йому здається, що світ його почує.

Однак він так і не зрозумів, що Україна воює та перемагає його армію не тому, що нам це дозволив зробити світ, а тому, що ми змусили світ зважати на нашу волю та прагнення жити без російського світу.

Головні тут ми, а не маски з папами! Із військового погляду наступ з території Білорусі надасть нам серйозні можливості, які раз і назавжди закриють питання білоруської загрози.

Щойно ці самогубці спробують атакувати, територія цієї країни автоматично перетворюється на зону бойових дій. Військові об'єкти й критична інфраструктура будуть використані нашою артою як звичайні цілевказівки.