Зброя Байдена проти загроз Путіна. Чого чекати Україні після 21 лютого

Наскільки ці звернення будуть знаковими для світової політики та як можуть позначитися на продовженні воєнних дій в Україні, розбирався Фокус. 21 лютого президент РФ Володимир Путін звернеться до Федерального зібрання зі щорічним посланням.

Це традиційний захід, проведення якого зафіксовано в Конституції РФ. Беручи до уваги схильність російського диктатора до символічних дат, можна передбачити, що день 21 лютого обрано не випадково.

Рік тому саме в цей день Путін протягом години розповідав росіянам своє бачення історії та картини сьогодення, формуючи в такий спосіб суспільний casus belli для початку повномасштабних бойових дій в Україні.

Згодом дослідники встановили, що саме 21 лютого було записано відео, в якому Путін зробив заяву про початок, так званої "спеціальної військової операції" на території України — на це вказували мета-дані відео.

Варто зауважити, що в 2022 році російський президент із посланням до Федерального зібрання не виступав, офіційно це пояснили напруженим графіком. Попри заяви про напружений графік Путіна, від початку 2023 року він мало не щотижня з’являється в ефірі російського ТБ.

Кожен такий виступ обов’язково підкреслюється заявами, що країна на правильному шляху, ситуація в економіці краща, ніж прогнозувалася, а "СВО" йде за планом.

"Усі чекають послання, сподіваючись почути оцінку того, що відбувається, оцінку "спеціальної військової операції", оцінку міжнародної ситуації та бачення президентом того, як ми з цим справляємося, і як ми розвиватимемося далі.

Це, я думаю, головне, чого всі чекають, і головне, на чому так чи інакше концентруватиметься президент", — розповів деталі майбутнього звернення прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

За словами експертів, опитаних Фокусом, Кремль щоразу нагадує росіянам, що рішення розпочати повномасштабну війну в 2022 році було правильним, а відсутність будь-яких значимих досягнень упаковують в обгортку "великих цілей".

При тому, що в Москві вже починають розуміти повну безперспективність подальших бойових дій в Україні. Разом із тим, Києву вдалося залучити політичну підтримку лідерів Євросоюзу, а питання поставок сучасного озброєння вже систематизовано.

"Є певний символізм у цих подіях, минув рік, треба зробити певні заяви, меседжі та вектори щодо наступного розвитку ситуації. Особливо для Путіна потрібно щось говорити на фоні відсутності хоча б якихось успіхів на фронті.

Наразі ситуація дещо визначилася, всі розуміють, що обидві сторони (Україна та РФ. — Фокус) мають сили і засоби лише на одну спробу наступу.

За результатами цього наступу — або ще до його початку, потрібно виходити на якесь рішення", — пояснює виданню політичний експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

На думку координатора напрямку міжнародної політики Центру політичних студій "Доктрина" Дениса Москалика, 21 лютого Путін буде вкотре звинувачувати Захід і США в агресивній політиці та небажанні визнати "законні інтереси" Росії.

Тобто, лідер РФ критикуватиме якраз те, що складає основу риторики Байдена та стоїть на шляху реалізації агресивних планів Москви — активна зовнішня політика Сполучених Штатів, курс на захист демократичних країн, союзників і партнерів США, протистояння авторитарним режимам.

Експерти впевнені, що не варто очікувати різкої ескалації на фронті. Обидві сторони встигли офіційно повідомити про свої наміри на наступ і подальший контрнаступ.

Проте спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія намагатиметься завдати ударів по Україні 24 лютого, але не варто занадто перебільшувати загрозу. "Про особливо драматичну ситуацію говорити не доводиться.

Так, будуть загострення, будуть удари, немає сумніву в тому, що щось таке буде. Але ми до цього готові. Нас ніхто зненацька не застане", — зазначив Ігнат. Президент США Джо Байден уже вдруге за два роки відвідає Польщу.

Минулого року наприкінці березня він провів перемовини з президентом Польщі Анджеєм Дудою та зустрівся з американськими військовими 82-ї повітряно-десантної дивізії в Жешуві.

Цікаво, що згодом саме Жешув було обрано транспортним хабом, де централізується західна матеріально-технічна допомога Україні.

За словами представника Білого дому з питань нацбезпеки Джона Кірбі, цьогоріч, 21 лютого Байден виступить у Варшаві з промовою про те, як США згуртували світ, щоб підтримати народ України, який захищає свою свободу та демократію.

Також анонсовано певні сигнали особисто Путіну та всьому російському народу. Політичний експерт Ігор Попов впевнений, що це будуть сигнали російським елітам до зміни державної політики в РФ.

Розмови про міжнародний трибунал набирають все більше перемикаються на початок його роботи.

Попри те, що процес створення трибуналу є тривалим, він може використовуватися як аргумент для стимулювання російських еліт, якщо не до видавання відповідальних за збройну агресію, то до їх зміни, — із подальшим виходом на діалог із новими керівниками Кремля.

"Останні тижні ми спостерігаємо чіткі сигнали від Заходу. Якщо раніше президент Зеленський заявляв, що не буде жодних перемовин із Путіним, а західні партнери не заперечували цього — то зараз є певні тенденції вже на зміну політики в РФ.

Думаю, саме про це може говорити Байден у Польщі. Зрозуміло, що про якесь втручання у внутрішні справи іншої країни не йдеться, але ймовірні сигнали для російських еліт — домовляйтеся, через вибори чи якимось іншим способом змінюйте державну політику", — говорить експерт.

За результатами візиту Байдена до Польщі варто очікувати певних рішень щодо постачань озброєнь Україні. Але саме в проєкції військово-технічного співробітництва Варшави та Вашингтону.

Польща в цій політиці відіграє ключову роль через своє геополітичне становище, відповідно саме їй приділяється надзвичайна увага.

Варто очікувати декларацій про подальшу неухильну підтримку Варшави, як основного складника сил демократичної Європи на східному фланзі НАТО.

Зокрема, це актуально в умовах намірів Польщі щодо переозброєння і значному посиленню власних збройних сил, активної підтримки України, коли саме Польща є одним з основних постачальників зброї для ЗСУ та основним транзитним хабом для постачання з інших країн.

"Варшава постачає та має намір постачати багато зброї Україні, одночасно посилюючи свої збройні сили, відповідно, потребує підтримки по лінії озброєнь від США вже для самої Польщі.

Американські "Абрамси", бронетехніка, системи ППО та літаки мають стояти на східному фланзі НАТО вже у складі польського війська", — пояснює Москалик. Нагадаємо, від 2022 року США вже збільшили свою військову присутність у Європі до 20 тис. військових.

Цей контингент розміщується, зокрема, і в Польщі. До того ж, президент Дуда неодноразово заявляв, що хотів би бачити більше американських військових і техніки в своїй країні.

Польща ще в 2017 році розпочала переозброєння власної армії, протягом наступних 15 років заплановано оновлення парку винищувальної авіації, зокрема придбання американських винищувачів McDonnell Douglas F-15 Eagle та легких корейських винищувачів FA-50.

Уряд країни вже заявляв, що готовий передати Україні свої модернізовані МіГ-29. Ймовірно, після перемовин Дуди з Байденом буде досягнуто спільного рішення щодо F-16.

Тим паче, що польське керівництво вже заявляло, що не має необхідної кількості власних F-16, але підтримує відправлення іншого виду винищувачів у разі спільного рішення членів НАТО Москалик підсумовує, що від заяв Байдена та Путіна варто очікувати перш за все чергового підтвердження наявного курсу.