"Андор": "Зоряні війни". Свавілля імперії заставило мріяти про свободу гопніків і сенаторів

Серіал "Андор" від Disney+ із всесвіту "Зоряних війн" уже показав сім серій із дванадцяти (остання — 23 листопада).

У цій версії кіновсесвіту Джорджа Лукаса стався революційний переворот: зникла магія і мечі, що світяться, а замість космічної казки-опери з'явився трилер про боротьбу за свободу проти свавілля Галактичної імперії.

Революціонерами ставали як гопники, так і правителі: свободи не вистачало усім.

Серіал "Андор" далекий від міфу, але максимально наближений до жорсткого психологічного реалізму з масою опрацьованих деталей, як в американських соціально-детективних шедеврах "Французький зв'язковий" (1971) або "Міссісіпі у вогні" (1988) — тільки на тлі космічних декорацій.

Автори зробили несподіваний трюк, який можна коротко характеризувати так: тепер ми покажемо, як усе було насправді.

"Андор" — приквел повнометражної картини "Бунтар один" (2016), який розповідає про Касіана Андора до того, як він сформувався в революціонера з гопника і пройдисвіта.

До того ж, актор Дієго Луна грав у "Бунтарі" свого героя, коли той був старший на п'ять — порівняно з тим, який він в "Андорі". У всесвіті Джорджа Лукаса, де вічна плутанина з часовими "епізодами", цим не здивувати.

А по-справжньому вразив шоуранер і сценарист серіалу Тоні Гілрой ("Ідентифікація Борна"), який повністю змінив стиль Джорджа Лукаса. З міксу фантастики та фентезі він прибрав другий складник — зокрема лазерні мечі джедаїв і Силу — як Темну, так і Світлу.

Тут усе максимально реалістично — і лише на фізичному рівні. Немає навіть натяку на магію. Тому із фантазією бідненько: то баран із чотирма рогами, то хірург із чотирма руками — ось і всі мутанти.

Зате фільм рясніє десятками цікавих деталей побуту, і всі персонажі відмінно прописані, ми бачимо галерею виразних характерів: досвідчений злодій-рецидивіст, тупуватий поліцейський-кар'єрист із вольовою мамою, аферистка з добрим серцем, самовдоволений чиновник вищого рангу, антиквар-мільйонер, котрий веде подвійне життя, розв'язні копи-пройдисвіти.

І все це — на тлі панорам різних планет, позбавлених романтичного флеру, так само як космічні станції та машини — все це технічно чудово зроблено, але з посиланнями на нашу сьогоднішню реальність.

Наприклад, можна спостерігати літальну модифікацію роллс-ройса — вона, звичайно, належить імперському сенатору. Чітка режисура, навмисна буденність, точність барв. Замість чаклунства — соціальна фантастика.

Низи — планетарні аборигени, середній сегмент — копи, робітники, ремісники, потім офіцери-імперці, верхи — сім'я сенаторів. Навіть роботи подані з максимальною документальністю.

Глядач по ходу дії легко перемикається по всій соціальній шкалі: вгору та вниз, спостерігаючи за розвитком сюжету. Ми бачимо, як зароджується революція і чому.

Ця тема близька Україні через нашу північну сусідку — з псевдоімперскістю, що розрослася, внаслідок якої почалася війна і тепер цю проблему змушені вирішувати ЗСУ.

Що стосується закручування гайок у Росії, то подібному процесу в Галактичній Імперії дає чітке пояснення революціонер-айтішник: "Методи і темпи пригнічення настільки швидко змінювалися, що ми не помічали, як усе більше втрачали свободу, поки її не залишилося взагалі".

Ось основний мотив — чому такі різні люди опинилися у загоні диверсантів-грабіжників, завдання яких — спустошити імперське грошове сховище. Вони часто сваряться, ледве притираючись одне до одного.

І наймають досвідченого грабіжника Андора, щоб експропріація пройшла успішно. Він начебто непомітна постать, але вб'є — оком не кліпне. Козир Андора — швидка реакція.

Наймає Андора Лютен Раель — член Повстанського альянсу, який працює антикваром — постачальником космічних рідкісних і дивовижних речей для багатих імперських клієнтів. Лютен — немолодий, могутній мужик, здатний підкорити будь-кого.

У його ролі — незрівнянний шведський актор Стеллан Скашгорд, чий Борис Щербина, голова Комісії з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — просто іскри висікав у культовому серіалі "Чорнобиль" (2019).

Скашгорд тут чудово зображує дві іпостасі свого героя: жорсткого підпільного керівника повстанців і послужливо-богемного торговця антикваріатом. У серіалі й фантастики небагато, але є фантастично потужний ефект присутності.

Можливо, це правильний тактичний хід: червневий серіал всесвіту "Зоряних воєн" — "Обі-Ван Кенобі" — після яскравої соціальної фантастики на старті занапастила по-дитячому наївна кінцівка, де фентезійні елементи Лукаса (Темна та Світла сторона Сили) були доведені до безглуздя пародії.

За атмосферою серіал "Андор" близький до американських соціальних драм про 1960-1970-х, таких як "Французький зв'язковий" (1971) або "Міссісіпі у вогні" (1988) з Джином Гекменом: сувора реальність, яка потребує важких рішень, котрі мають бути ухвалені надзвичайно швидко.

Таке приваблює глядача, який хоч-не-хоч повністю занурюється в те, що відбувається. Цьому сприяє і чудова музика Ніколаса Брітелла ("12 років рабства", "Круелла"), яка не спекулює симфонічними вставками а ля Джон Вільямс, а цілком оригінальна та різноманітна.