Tomahawk для ударів по Києву: як навчальна мішень перетворилась в бойовий дрон "Дань-М" ЗС РФ

Як розвиватиметься "Дань-М" РФ та чи має Москва успіхи у продовженні асиметричної війни? За допомогою безпілотника "Дань-М" росіяни виснажують і без того обмежені запаси українських ракет, відкриваючи шлях для нещадних атак з боку Росії.

В умовах ескалації російсько-українського конфлікту російський дрон "Дань-М" став ключовим чинником сучасної безпілотної війни.

Спочатку створений як високошвидкісна повітряна мішень для тренувань ППО, цей реактивний БПЛА був доволі винахідливо перепрофільований в ударний дрон-камікадзе.

Фокус переклав статтю "Російський безпілотник Дань-М: від навчальної мішені до чудодійної зброї у війні в Україні", яку для National Interest написав аналітик з національної безпеки Брендон Дж. Вайхерт.

У статті ідеться про те, як росіяни перетворили навчальну мішень на бойовий дрон, і про швидку адаптацію РФ до викликів війни. Імітуючи сучасні крилаті ракети типу американських Tomahawk, "Дань-М" демонструє адаптацію стратегії Росії в умовах дефіциту ресурсів.

Вперше застосований у бойових діях у травні 2025 року, цей дрон вже використовувався для бомбардувань великих українських міст, змінивши динаміку застосування ударних БПЛА у війні.

Безпілотник "Дань-М" веде свою історію від радянських технологій, а його сучасні версії випустило російське КБ "Сокол" приблизно у 2020 році.

Спершу він використовувався як навчальний інструмент для імітації вхідних загроз для зенітних систем, даючи змогу економічно ефективно тренуватися без боєприпасів.

Компактні розміри дронів – приблизно в одну десяту від американських Tomahawk [близько 6 м — Фокус] – ідеально підходили для цієї ролі.

Переробка "Дань-М" в наступальну зброю охоплює прості, але ефективні модифікації: перефарбування яскраво-червоного корпусу для забезпечення непомітності й додавання боєголовки з системою наведення для завдання ударів.

Основні характеристики "Дань-М" включають турбореактивний двигун, що розвиває швидкість до 750 км/год [швидкість Tomahawk близько 880 км/год — Фокус] і висоту близько 9 км. Тривалість польоту становить близько 25-40 хвилин.

Інноваційні методи запуску – наприклад, скидання з гвинтокрилів Мі-8 на великій висоті – сприяють збільшенню дальності польоту, допомагаючи дронам потрапляти на територію України. Під час першого бойового застосування "Дань-М" завдав удару по Одесі з Криму.

До 31 липня 2025 року він також брав участь у масовому нальоті на Київ, ставши частиною рекордної хвилі з 550 безпілотників, від якої Україна страждала на початку цього місяця.

Цей сплеск збігається зі зростанням виробництва дронів у Росії, яке вже цього року може досягти чотирьох мільйонів одиниць! Діючи на швидкостях і висотах, які часто перевищують 4,8 км, що вище радіусу дії переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК), "Дань-М" змушує Україну використовувати такі висококласні засоби захисту на кшталт NASAMS або IRIS-T, тим самим виснажуючи обмежені запаси цих складних і дорогих західних систем ППО, які за ідеєю мали використовуватися проти настільки ж складних і дорогих російських ракет, а не дешевих одноразових дронів.

По суті, росіяни перетворили "Дань-М" на недорогий засіб виснаження обмежених запасів українських ракет, який розчищає шлях для комплексних російських атак.

Ця тактика перегукується з ранніми конверсіями радянських безпілотників "Стриж" у 2022 році, демонструючи винахідливість Росії в перепрофілюванні старих технологій для завдання ударів у протистоянні зі складнішими й дорожчими платформами НАТО.

Звісно, в "Дань-М" є й недоліки, як і в кожного виду зброї. Безпілотнику не вистачає непомітності, а його відносно невелика дальність польоту – якщо не використовувати запуск з гелікоптерів – обмежує завдання ударів в глибину території.

В ройових атаках, подібних до тієї, що сталася 4 липня цього року, він залишається доволі грізним, але не непереможним; 29 травня 2025 року "Дань-М" був збитий над Чорним морем за допомогою мобільного комплексу з ракетами Р-73 Головного розвідувального управління (ГУР) України.

Всім тим, хто стверджував, що російська доктрина асиметричної війни – так звана "доктрина Герасимова" – мертва, безпілотник "Дань-М" доводить, що Москва, як і раніше, твердо дотримується своєї концепції асиметричної війни.

Дійсно, навіть ця платформа демонструє ефективність російських засобів ведення асиметричної війни. З розвитком технологій роїв дронів з ШІ "Дань-М" може стати поштовхом до переходу до економічно доступних і масштабних стратегій використання БПЛА.

У російсько-українській війні перемогу визначатимуть інновації та швидкість – особливо якщо ці швидкість та інновації випереджають контрзаходи, які розробляє протиборча сторона.

Поки що російські досягнення в галузі безпілотних технологій і концепцій асиметричної війни випереджають оборонні можливості України. Чи зміниться ситуація у 2025 або 2026 році, поки невідомо. Брендон Дж.

Вайхерт – аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг Winning Space: How America Remains a Superpower, Biohacked: China's Race to Control Life і The Shadow War: Iran's Quest for Supremacy.