By Natali Moss
Дуже "подобаються" оці розповіді про те, що і в нас дефіцит БК, і у ворога дефіцит БК. Дефіцит дефіцитові різниця. І питання не лише в співвідношенні 2 тисячі артилерійських боєприпасів у нас проти до 10 тисяч артилерійських боєприпасів у противника за день.
Питання в стратегіях і завданнях, які можуть виконуватися. І чи є вибір тієї чи іншої стратегії, чи немає. Особливість ситуації противника в тому, що, маючи в розпорядженні ту чи іншу кількість боєприпасів, він може обирати — намагатися наступати чи переходити до оборони.
От зараз московити намагаються наступати, хай і без особливих результатів, маючи в розпорядженні до 10 тисяч снарядів за день або 2 млн снарядів власного виробництва / відновлення плюс 1 млн снарядів від КНДР за рік. Якщо буде менше — там 2/3, 50% чи 1/3, то перейдуть в оборону.
Але це точно не буде катастрофа. Навіть якщо без БК від КНДР. У нас же з нашими 2 тисячами снарядів за день особливого вибору немає. У нас в таких умовах завдання-максимум — утримати те, що є, протягом 2024 року. Про щось більше поки не доводиться говорити.
Воно, здається, наче все на поверхні й так. Але треба нагадувати. Бо оці оцінки "в нас дефіцит, у них дефіцит, і на цьому закінчили" трохи набридли. Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції.
Українська
English
USA
Français
Deutsch
Italiano
Polski
Čeština
Español
Slovensku
