Саудівська Аравія — за Україну: чому в Росії різко зменшився військовий бюджет

Не було щастя, так Саудити помогли: Саудівська Аравія, в екстреному порядку зібравши засідання ОПЕК 2 травня, ухвалила безпрецедентне рішення — суттєво збільшити обсяги видобутку нафти, значно перевищивши навіть раніше заявлені плани.

Це вже вплинуло на ринок: вартість Brent опустилася до $59 за барель, що створює додатковий тиск на економіки, сильно залежні від енергоносіїв, насамперед — на Росію. Це вже не вперше, коли динаміка нафтового ринку впливає на хід війни.

У лютому 2014 року, коли Росія розпочала агресію проти України, нафта коштувала понад $110 за барель. Протягом 2015 року ціна знизилася до $60.

Саме тоді Москва була змушена погодитися на Мінські домовленості й формально призупинити наступ (звичайно, Мінські домовленості стали результатом багатьох чинників, зокрема не останню роль зіграла трагедія MH17).

Сьогодні ми спостерігаємо потенційне повторення тієї історії — хоча із суттєво новими обставинами. Торгівельна війна, яку ініціював Дональд Трамп, призводить до уповільнення глобального економічного зростання.

В таких умовах країни ОПЕК зазвичай скорочують видобуток, щоб підтримати ціни. Але цього разу Саудівська Аравія діє інакше — і це явно не грає на користь Кремля.

Падіння цін на нафту вигідне і самому Трампу: дешевше пальне на заправках — вагомий аргумент перед виборцями, до яких він апелював. Тому роль Вашингтона навряд чи варто недооцінювати.

Нагадаю, що первинний затверджений бюджет РФ на 2025 рік був складений, виходячи з ціни нафти у $70 за барель. Уже зараз ці прогнози були переглянуті на рівень $56 — зниження на понад 25%.

Враховуючи, що понад 30% бюджету РФ формується за кошт нафтогазових доходів, ресурси для фінансування війни стрімко тануть. Кремль стикається з дедалі жорсткішими обмеженнями, і фінансова підтримка затяжної агресії проти України стає все менш стійкою.

Отже, якщо нинішня стратегія Ер-Ріяда за підтримки Вашингтона виявиться довготривалою, на нафтовому ринку можливе ще глибше просідання цін.

І в такому сценарії Росії, з її дефіцитним бюджетом, знеціненими активами та вичерпаним ресурсом маневру, не залишиться нічого іншого, як сидіти біля розбитого корита, вкотре сподіваючись на золоту рибку, яка вже давно втекла з берегів Кремлястану.