«Спецслужби Росії обіграли самі себе». Чому Казахстан не продасть Росії зброю і якою там є реальна підтримка України — інтерв'ю НВ

У минулому відомий казахський медіаменеджер, а сьогодні бізнесмен, лідер думок та опозиційний активіст Арман Шураєв — найчастіший гість в Україні.

А з перших днів масштабного лютневого вторгнення російської армії ще й гучний та впливовий голос підтримки українців у Казахстані.

Відео дня Одним із перших Шураєв оголосив збір гуманітарної допомоги для України у своїй країні, а у вересні приїхав висловити підтримку українцям до Києва.

Про те, як змінюється Казахстан та настрої казахстанського суспільства на тлі російської війни в Україні, він розповідає НВ.

— Ми бачимо ознаки того, що Казахстан починає відсторонюватися від свого союзника щодо ОДКБ [Організація договору про колективну безпеку, куди входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан] Російської Федерації.

Це видно з недавніх заяв президента Токаєва — відмова від постачання до РФ товарів військового призначення, обмеження президентської влади, дострокові вибори президента та амністія учасникам січневих протестів.

Чи це свідчення подібної тенденції? — Заяви президента Токаєва, як на мене, — прямий наслідок наших січневих подій, коли в Казахстані пролилася кров. На сьогодні вже зрозуміло, що до цієї крові мали відношення російські спецслужби на чолі з їхнім президентом.

Це стало зрозуміло, коли протягом доби до нас залетіло 74 російські борти з російськими військовослужбовцями. Навіть американці з їхніми найсерйознішими можливостями з логістики до такої операції готувалися б щонайменше два тижні.

У нас же всі події розпочалися 2 січня, а 5−6 січня усі ці російські війська у пожежному порядку були вже на території Казахстану. Тобто зрозуміло, що це стара еліта у змові з керівництвом Росії намагалися видалити з влади Токаєва.

За планом вибори в нашій країні мали відбутися 2023—2024 років, але зрозуміло, що в країні, в політичному класі, досі багато реваншистів, дуже багато кланів, які мають фінансові та матеріальні ресурси для того, щоб скориставшись президентськими виборами, внести фактор дестабілізації.

Я не шанувальник нинішнього президента Казахстану, але я не хотів би, щоб еліта, яка 30 років дерибанила і грабувала нашу країну повернулася до влади.

— Довгий час Токаєв виглядав прямим наступником і послідовником Назарбаєва, сьогодні ми бачимо, що президент Казахстану має якусь іншу суб'єктність.

Як би ви її охарактеризували? -Токаєва важко назвати опонентом Назарбаєва, він — наступник, якого сам Назарбаєв вибрав, але в певний момент з’ясувалося, що Токаєв має своє бачення того, як керувати країною, в якому немає місця ні Назарбаєву, ні старої еліті.

Поступово цей конфлікт виходив на поверхню, і деякий час ми жили в такий собі період двовладдя.

Хоча Назарбаєв і залишив посаду президента, він не втрачав впливу, він був головою Радбезу, керував силовим блоком, цей блок не був підконтрольний Токаєву і міг провести державний переворот, який не зажадав би багато зусиль.

— Чи можна вважати ті рішення, які вже ухвалено Токаєвим, зокрема про обмеження президентського терміну, такою собі заявою " Геть від Москви"? — Я думаю так.

Особливо з того часу, як весь світ став свідком того, як Токаєв висловився на Петербурзькому економічному форумі дуже неприємно про " Л/ДНР", і що Казахстан не допомагатиме Росії обходити санкції, стало зрозуміло, що Путін розглядає Токаєва не як союзника, а як опонента.

— Наскільки війна в Україні, а потім заяви заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва про те, що Казахстан і Грузія — наступні після України, серйозно сприймають правлячі еліти Казахстану, народ Казахстану? — Правляча верхівка Росії цими необдуманими заявами дедалі більше віддаляє не лише політичну еліту, а й простий народ Казахстану від Росії.

Серед казахстанців було дуже багато людей, які співчували РФ, вважали її своїм союзником.

Після того, як абсолютно ворожі висловлювання транслюються всіма, починаючи від Медведєва і закінчуючи всілякими депутатами їхнього парламенту, і сам Путін кілька разів говорив про те, що казахи ніколи не мали державності, що нібито державність Казахстан придбав виключно завдяки Назарбаєву, кількість друзів і доброзичливців Росії усередині Казахстану різко впала.