"Зелені чоловічки" в Європі: чому вторгнення Росії можливе в найближчі три тижні

СКІЛЬКИ КВАДРАТНИХ САНТИМЕТРІВ НАТО ЗАЙМЕ ЧОБІТ РОСІЙСЬКОГО "ЗЄЛЬОНОГО ЧЄЛОВЄЧКА"? Сухопутна операція Росії в Європі може відбутися вже протягом найближчих трьох тижнів. Це, як висловлюються військові аналітики, сценарій високої вірогідності.

Стверджувати про його високу вірогідність дає сукупність наступних факторів: 1. З моменту вторгнення двох десятків російських дронів у Польщу в ніч з 9 на 10 вересня минув місяць.

Цього часу для країн-членів НАТО виявилося не достатньо задля того, щоб ухвалити та практично реалізувати антикризові рішення щодо реагування на подібні атаки як мінімум на національному рівні у своїх країнах.

Так само як необхідні протоколи та регламенти дій під час таких атак не були ухвалені на рівні самого НАТО.

Попри безпрецедентну частоту застосування статті 4 Статуту альянсу про проведення консультацій (двічі за два тижні — на прохання Польщі після атаки дронів на Естонію після того, як три російських МіГ-31 порушували естонський повітряний простір протягом понад десяти хвилин, при тому що до цього від моменту заснування НАТО в 1949 році статтю 4 застосовували всього сім разів).

Із окремих позитивних зсувів для напрацювання дієвих засобів реагування на російські атаки дронами можна зазначити ініціативи керівництва землі Баварії у Німеччині, федерального уряду ФРН та бельгійської компанії Thales щодо знищення таких дронів.

Проте для практичної реалізації цих ініціатив знадобиться ще деякий час. Поза всяким сумнівом, відсутність готовності Європи тут і зараз дати жорстку відповідь російським нападам заохочує росіян йти далі у випробовуванні (й демонстрації слабкості) європейської безпеки.

2. Важливий момент: коли військові європейських країн НАТО оцінюють можливі напрямки наступних російських ударів, то виходять, природно, з військової логіки.

Ось цікаво: скільки ще "спеціальних військових операцій" має провести колишній кадебіст Путін, щоб в НАТО зрозуміли: клан спецслужбістів грає головну скрипку в російській владі й правила війни проти європейців визначають не російські військові, насамперед зграя спецслужбістів на чолі зі Путіним? У цієї зграї логіка — не військова, це логіка спецслужб.

В якій удар завдається не там, де у росіян найкращі підготовлені позиції, а там, де можна швидко "розхитати" та так саме швидко уразити противника.

У переліку таких точок вразливості є очевидні місця — наприклад, можливий напад "зєльоних чєловєчков" на одну з країн Балтії чи Польщу з території Білорусі або Калінінградського ексклаву РФ, спроба взяти під контроль "Сувальський коридор" із Білорусі до цього ексклаву або воєнізований рейд з території РФ для захисту прав росіян у прикордонну естонську Нарву, де росіяни складають понад 80% населення.

Але є й величезна кількість інших можливостей. Які зможуть завчасно виявити та допомогти нейтралізувати саме спеціальні служби країн Заходу. 3.

За місяць, що минув зі вторгнення російських дронів у Польщу, Росія підтвердила очевидну й до того річ: Путін веде війну проти колективного Заходу і, зокрема, Європи з постійним підвищенням якості та кількості інструментів, які він використовує у цій війні проти противника.

Це процес ескалації (від якої щосили намагаються роками втекти на Заході), Росія діє за принципом ракети, яка мчить вверх у космос.

Позаду залишається спочатку перша космічна швидкість, потім — друга, потім — третя… Процес цієї ескалації запустився з моменту захоплення Криму в 2014-ому, потім прискорився війною на Донбасі, потім – широкомасштабною війною в нашій країні.

Для того, щоб зрозуміти значення і масштаб цієї ескалації, достатньо буде сказати, що Путін як людина, яка натиснула у 2014-мі році в цьому процесі кнопку "Пуск", зупинити цю ракету наразі сам вже не здатний. Навіть якби й хотів.

Але ж він не хоче – й у цьому "цар" та його "бояри" повністю монолітні. Тільки жорсткий і величезний примус може припинити цей рух путінської Росії по спіралі ескалації. Такий, як застосував проти СРСР Рональд Рейган. 4.

Схвалення переходу на якісно новий етап ескалації, четвертий – відкриті кінетичні військові операції проти Європи — поза всяким сумнівом Путін отримав від свого найближчого великого союзника — китайського лідера Сі Цзіньпіня.

Так само, як отримав таке ж схвалення перед вторгненням в Україну у 2022 році.

Тоді 4 лютого 2022-го на зустрічі у Пекіні Сі та Путін погодили "партнерство без обмежень", яке поширювалося й на підтримку вторгнення РФ в Україну – і вже 24 лютого Путін розпочав повномасштабне вторгнення у нашу країну.

2 вересня нинішнього року у Пекіні нова зустріч Путіна з Сі, російський президент хизується "безпрецедентними" відносинами їхніх країн – і 10 вересня відбувається вторгнення російських ударних дронів на територію країни-члена НАТО. 5.

Чому саме у найближчі три тижні є висока вірогідність суттєвого підвищення градусу ескалації Путіним? Тому що 31 жовтня Трамп і Сі Цзіньпін на саміті АТЕС, що проходитиме в Південній Кореї, обговорюватимуть умови big deal між їхніми країнами й припинення вогню в Україні цілком може бути однією з опцій їхньої великої угоди.

Про що сказав сам Трамп у минулому місяці тому після телефонної розмови з Сі. Він повідомив, що між розмовами про фентаніл та TikTok вони з Сі домовились й про те, що війну РФ проти нашої країни потрібно закінчувати… 6.

В умовах, коли шансів стати третім рівноправним суб’єктом за столом перемовин у Південній Кореї за три тижні у Путіна шансів немає, у російського керманича залишається на руках не так багато козирів (як любить казати Трамп), щоб звернути на себе увагу цих двох "великих хлопців".

Й ескалація агресії проти європейських країн НАТО — це козир № 1. Тут є важливий момент: російський "піпл" є вже достатньо "розігрітим" багатолітнім споживанням продуктів життєдіяльності вітчизняної пропаганди про успішне приборкання Росією натівських яструбів.

Цей "піпл" не сильно напружує, що через цього уявного приборкання у нього хліба стало менше, проте нетерпляче очікує яскравих видовищ.

Хоче побачити демонстрацію міці "другої армії світу" не піратськими короткими рейдами дронів і літаків високо у повітрі, а у картинці, як чоботи російських солдатів пройшлися по натівській землі.

Навіть якщо це будуть знову просто "зєльониє чєловєчки", яких складно ідентифікувати, Кремль за допомогою медіа докладно розтолкує глибинному російському народу про успіх в Європі кримського рімейку із "зєльоними чєловєчками". 7.

Діючи таким чином, Путін також сподівається посилити не тільки свої позиції, а й позиції китайського лідера перед початком діалогу Сі та Трампа про перерозподіл сфер впливу та новий світовий порядок.

Тобто, у новій ескалації в Європі до зустрічі 31 жовтня лідерів США і КНР напряму зацікавлений не тільки Путін, але й Сі Цзіньпін.

Ось чому, на жаль, збереження найближчими тижнями градусу російської ескалації в Європі просто на нинішньому рівні — це, як знову ж таки кажуть військові аналітики, сценарій низької вірогідності. Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції.