В інтерв'ю німецькому виданню. Алан Бадоєв розповів про представників ЛГБТ спільноти на фронті та пояснив, чим Україна відрізняється від Росії

Бадоєв пояснив, чим Україна відрізняється від Росії та нагадав, що сьогоднішня жорстока війна є боротьбою за свободу та за європейську Україну. «Україна давно визначила свій європейський курс. По суті, сьогоднішня війна — це війна за свободу і за європейську Україну.

З кожним роком моя країна змінюється, у ній вже давно набагато легше дихати, ніж у тій же росії. Українці звикли відстоювати свої права та висловлювати свої бажання вільно. Я вважаю, що Євроінтеграція не можлива без усіх її свобод.

Неможливо бути Європою наполовину і це факт. Зокрема це стосується і ЛГБТ спільноти. Багато хто в нашій країні досі жонглює цією темою, не розуміючи, що тут нема чого обговорювати. Тобі може подобатись чи ні те, що є різні люди, і вони по-різному люблять.

Але кохання не потрібно оцінювати, і тим більше забороняти чи дозволяти. Воно просто є, як повітря, і я вірю, що кохання переможе, навіть тих політиків, які будують свою риторику на страхах, фобіях та неосвіченості, прикриваючись релігією чи традиціями.

Усьому цьому немає місця у вільному прогресивному суспільстві. Усе це тінь російських маніпуляцій. І я вірю, що моя країна знайде свій вихід», — каже режисер.

Бадоєв також розповів про представників ЛГБТ спільноти на фронті, які захищають рідну країну від російських окупантів. «Так, вже відомо про багатьох військових дівчат та хлопців із ЛГБТ спільноти, як на фронті, так і серед волонтерів.

Я точно знаю, що їх у рази більше, просто багато хто це приховує. Ці молоді люди не просто захищають свою країну, вони захищають право бути тими, ким вони є усередині вільної України», — заявив він.

Український кліпмейкер прокоментував роботу з російськими артистами, і наголосив, що ця глава його життя назавжди завершена. «Так, протягом двох десятиліть мої роботи займали топові місця хіт-парадів країн СНД та росії.

Іноді перша десятка кліпів складалася повністю з моїх робіт. Так було, і це було частиною мого життя. Але війна не лишила мені вибору. Крім того, люди, росіяни, усі ті артисти, з якими я співпрацював, усі вони не залишили мені вибору.

Я пережив спочатку шок, страх, а потім глибоке розчарування. Адже по суті люди, для яких я творив, виявилися безхребетними, переляканими, а іноді й брехливими. Коли до твоєї країни прилітають бомби, коли гинуть твої друзі, ти не можеш бути осторонь.