"Місяці кровопролитних боїв до кінця": НАТО готове до війни з Росією

Етап перший стратегії: НАТО перестало боятися бути "стороною конфлікту" і демонструє готовність брати участь у війні аж до цілковитої поразки Москви.

"Росія програла — вона програла стратегічно, оперативно і тактично", — заявив голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі.

"Путін повинен усвідомити, що він не може перемогти", — генсекретар НАТО Єнс Столтенберг пояснював партнерам причину швидкої передачі зброї та боєприпасів українським силам.

Вашингтон робить усе можливе, щоб продовжувати тиснути на Москву, аби вплинути на стратегічні розрахунки Путіна, — а це вже Джуліанна Сміт, посол США в НАТО.

Напередодні річниці вторгнення Росії в Україну Білий Дім навіть запланував антипутінське турне Європою: віце-президент Камала Гарріс відправилась на Мюнхенську конференцію з безпеки, а президент Джо Байден відвідав Польщу і Україну.

Мета — запропонувати найефективніше керівництво Північноатлантичним альянсом з часів закінчення холодної війни. Етап другий: тут знову йтиметься про т. зв.

"мирні переговори", але ніякої "зради" немає: Конфлікт завершиться "розв’язанням шляхом переговорів", — каже колишній глава ЦРУ Девід Петреус.

Власне, нічого нового, та Петреус цього разу додав одну умову: перемовини мають відбутися лише тоді, коли Путін зрозуміє: війна нежиттєздатна на полі бою та на внутрішньому фронті. Фактично, йдеться про переговори на умовах Альянсу та України.

Це, де-факто, головна позиція Білого Дому на сьогодні, хоча в медіа можемо побачити інших "розхристаних" меседжів. Лідерство Байдена забезпечило єдність і стійкість НАТО.

Ця унітарна позиція Старого та Нового Світу, на думку американців, поступово переформатовуватиме мислення Путіна. Політична унітарність — очікувано — буде підтверджена ЗСУ на полі бою. При цьому експерти говорять про "місяці кровопролитних боїв".

"Українці влаштують Путіну стратегічний провал. І це створить багато проблем для тих, хто підтримує це нечестиве вторгнення в майбутньому", — каже заступник держсекретаря США Венді Шерман, натякаючи на Китай.