Росія без Путіна: чи закінчить війну відхід диктатора

Як показує практика, відхід диктатора, котрий довго утримував владу, не змінює суть влади в країні. І все-таки, зазначає політолог Ігор Попов, Росія без Путіна — це відкриє перед Україною вікно можливостей, хай і невелике.

Чи можуть внутрішні зміни в Росії привести до зміни курсу, щодо війни в Україні? Чи є вірогідність того, що в разі гіпотетичного трансферу влади в березні 2024 чи в разі фізичного кінця російського президента Росія закінчить війну і виведе війська? Шанс є, але гарантії немає.

Кореляцію між зміною лідера автократичного режиму та його агресивною політикою досліджено у кількох книгах, зокрема і "Democracies and Authoritarian Regimes" (автори — Andrea Kendall-Taylor, Natasha Lindstaedt, та Erica Frantz).

Один з висновків полягає в тому, що якщо авторитарний лідер керував країною понад 20 років, то після його смерті у 80% випадків режим залишається тим самим.

Після холодної війни не було випадків державних переворотів у країнах із таким тривалим терміном персоналістської диктатури. Можливо, Габон буде виключенням, проте там переворот лише відбувся, і від влади усунено не засновника династії, а його сина.

Приклад збереження режиму після зміни лідера – Мадуро у Венесуелі повністю продовжив політику Чавеса. У Північній Кореї країною керує вже третє покоління родини Кім.

У березні цього року автори дослідження у статті "Putin’s Forever War" для Foreign Affairs показали статистику, згідно з якою в разі початку агресивної війни диктатор втратив владу лише у 7% випадків, досліджувалися кейси останніх 70 років.

Якщо авторитарний лідер втрачає владу, то це відбувається протягом першого року війни. Після того війна стає частиною політичної архітектури диктаторського режиму, і закінчитися вона може лише в разі програшу агресора, але не за його доброю волею.

Звичайно, у 1953 році після смерті Сталіна М. Хрущов дозволив зупинити війну в Кореї та почав "відлигу". Проте зараз на такий сценарій розраховувати не можна. Хоча, звичайно, будь-які зміни в Кремлі — це вікно можливостей для посилення дипломатичного тиску.