Нікуди Росія не подінеться. Чому для Кремля зернова угода ще важливіша, ніж для України

By Victor Duda

У виході із зернової угоди Путін поводиться як примхлива принцеса, за влучним зауваженням економіста Віталія Шапрана. Він намагається виторгувати скасування санкцій для Росії — але насправді експорт зерна для нього ще важливіший, ніж для України. Про зернову угоду.

Країна-агресор відверто блефує, коли заявляє про свою готовність виходу з зернової угоди. Крім зниження нафто-газового експорту з країни, що вже ні для кого не є новиною, "економіка бензоколонки" зараз переживає далеко не найкращі часи.

Ці фактори вказують на те, що росіяни зацікавлені в експорті власного зерна та добрив, щоб знизити залежність від експорту енергоносіїв, який падає. У 2022 році РФ експортувала приблизно 60 млн тон зерна, у 2023 році за прогнозами вони експортують максимум 55 млн тон.

Але через санкції такий експорт з РФ буде складним. Страхування, банківські розрахунки та логістика для російських експортерів стали значним бар’єром, який сповільнює експорт.

Продати все в Іран росіяни не зможуть, бо Ірану для покриття існуючого дефіциту потрібно всього 10-12 млн тон зерна. Піджимають росіян і строки: з серпня багато ісламських країн через суворі санітарні норми вже не купуватимуть зерно старого врожаю.

Тому ми і побачили такий собі театр, коли самий головний гоблін-терорист особисто заявив про вихід з угоди, а слідом почав торгуватись, що йому ще потрібно відмінити з санкцій, щоб росіяни не займались піратством на морі.

Росіянам їх зерновий експорт потрібний не менше ніж нам, якщо не більше. З експортованих 60 млн тон в минулому році суходолом з РФ вивезли тільки 12 млн тон, все інше йшло через порти.

Закриття Босфору та санкції проти російських зернових вантажів на Балтиці автоматично ставить росіян на коліна, оскільки на фоні зниження сальдо платіжного балансу вони опиняться з 30-40 млн тон зернових, які не зможуть відправити на експорт.

В червні росіяни збільшили експорт збіжжя на третину, явно щоб мати час для торгівлі по зерновій угоді в липні. А тепер, після чергового руйнування Кримського мосту, Ху-ло почав вдавати з себе принцесу, яку потрібно вмовляти йти на угоду на її умовах.

Поведінку навіженого прогнозувати важко, але попередній аналіз показує, що до липневого сценарію росіяни готувались ще в червні, і мета цього сценарію – виторгувати зняття частини санкцій, бо вже припікає.

А от ключи від зернової угоди залишаються у Туреччини, оскільки якщо вмовляння Ердогана не подіють, то для російських зернових вантажів Середземне море може стати на якійсь час недоступним. Тож тримаємо оборону, ніяких поступок тварюкам.