Ракету APKWS, яку використовують ЗСУ, хочуть зробити версією проти дронів "вистрілив-забув"

Тепер вона отримає нові версії, які мають збільшити її ефективність. Про це повідомляє TWZ. Про роботу над подібними версіями стало відомо завдяки плану розвитку авіації ВМС США на 2025 рік.

Досить коротко повідомляється, що для підвищення ефективності APKWS проти БПЛА створили новий неконтактний детонатор, який зараз проходить випробування. Крім того, тривають роботи зі створення APKWS з напівактивним лазерним наведенням.

Автори публікації зазначають, що лавиноподібний розвиток APKWS від BAE Systems активно зайняв своє місце в строю на ЗРК ближньої дії. Вони перебувають під крилом винищувачів завдяки малим габаритам і низькій вартості в межах 20-30 тисяч доларів за одиницю.

Це на порядок менше вартості традиційних зенітних ракет.

Українські аналітики з Defense Express припустили, що APKWS від самого початку розробляли як засіб знищення наземних цілей, а вся суть у додаванні нового блоку із системою наведення та управління, який стикується з наявним двигуном і бойовою частиною 70-мм некерованого реактивного снаряда Hydra.

"Тобто, під час обстрілу повітряної цілі детонація можлива тільки за безпосереднього контакту з його корпусом", — ідеться в публікації.

Напівактивне лазерне наведення дає змогу забезпечити точність, але навіть незначний промах є критичним: APKWS просто пролетить повз і самоліквідується, як правило, через 15 секунд польоту. Додавання ж можливості підриву поряд із ціллю повністю нівелює цей недолік.

Яким чином реалізовано механізм дистанційного підриву в APKWS, невідомо. Серед традиційних версій — лазерні детектори, командний підрив і алгоритм, за яким ракета підривається безпосередньо після втрати голівкою цілі, яка до цього була максимально близькою.

У разі APKWS рішення має бути дешевим і не вимагати модернізації носіїв. При розробці у BAE Systems вдалися до оригінального рішення, щоб зберегти бойову частину і двигун Hydra.

Традиційно, напівактивна лазерна головка розташована в носовій частині ракети, але це вимагало перероблення бойових частин. Тому розробники розмістили приймачі відбитого лазерного сигналу на рульових поверхнях.

За словами журналістів, поява APKWS з інфрачервоним наведенням цікава і в тому відношенні, що відкриває шлях до створення ПЗРК на її базі. Зрештою сама ракета важить 15,8 кг, що майже на 6 кг більше за ракету Stinger, але на 4 кг менше ніж у Mistral 3.