Обличчя сучасної війни: які уроки винесли США з досвіду України та Ізраїлю, — експерт

Військовий аналітик Гарі Андерсон зазначає, що морська піхота США через брак артилерії та танків може виявитися неготовою до війни такого масштабу, як в Україні або секторі Гази.

За його словами, військове керівництво "проспало за кермом" момент неактуальності американських сил. Сили Корпусу морської піхоти США навряд чи зможуть зіграти значну роль у сучасній війні без реструктуризації військ у рамках програми Force Design 2030.

Про це виразно свідчать характер бойових дій в Україні та на території сектору Газа, тож американським морпіхам вкрай важливо винести уроки з цих конфліктів.

Докладніше про це розповів військовий аналітик і ексначальник відділу планування Експедиційного корпусу морської піхоти США Гарі Андерсон у матеріалі Defence Post.

Експерт насамперед вказав на прогнози командувача морської піхоти генерала Девіда Бергера, який передбачав на початку війни катастрофічний розгром російських бронетанкових колон із застосуванням українцями протитанкових засобів.

На основі цього він рекомендував відмовитися від танкових сил морської піхоти США. Однак командування ЗСУ, ймовірно, з цим не погодиться, пише Андерсон, оскільки танки були пунктом номер один у списку побажань щодо військової допомоги Заходу.

Українці також уміло використовують загальну артилерію середнього радіуса дії для наземного маневру. Єдина проблема — у кількості боєприпасів. І хоча Бергер не ліквідував звичайну артилерію, він різко скоротив арсенал корпусу морпіхів.

Далі Андерсон наголосив на особливостях застосування важкої бронетехніки ізраїльської армії в міській забудові сектора Гази.

За його словами, морська піхота США може засвоїти деякі уроки в плані застосування важких інженерних машин, хоча подібну тактику американці застосовували в іракських містах Фаллуджа і Рамаді ще в 1990-х роках.

На думку експерта, танки давали змогу маневрувати в місті від вулиці до вулиці, забезпечуючи укриття для піхоти, а їхні захищені бронею кулемети придушували снайперські позиції противника.

Водночас важкі сапери забезпечували розчищення завалів і масштабні прориви, що давало змогу стрільцям переходити від будівлі до будівлі, не наражаючи себе на небезпеку.

Досі ізраїльтяни не зазнавали великих втрат у піхоті, але якщо вони здійснять свій намір знову зайняти анклав, то зіштовхнуться з опором, який потребуватиме великої кількості військ. На цьому тлі чисельність військ стає критичною, переконаний Андерсон.

"Корпус морської піхоти скоротив чисельність і розмір своїх піхотних батальйонів. Але міські бої вимагають більших сил, хоча існує межа чисельності військ, які можна вивести на міську вулицю в один і той самий час.

У такому місці, як Газа, для підтримки окупації легко можуть знадобитися три дивізії", — пише експерт.

У підсумку Андерсон задається питанням, чи буде Корпус морської піхоти США готовий зіграти значну роль у такій війні, наприклад, як в Україні, або у великому міському конфлікті, наприклад, у Газі, відмовившись від танків, артилерії і великої кількості особового складу.

Експерт підкреслив, що з урахуванням характеру сучасної війни, чиновники і командування Корпусу морської піхоти "проспали за кермом" момент неактуальності американських сил, які можуть виявитися не готовими до військових дій такого масштабу, як в Україні та Ізраїлі.