Навіщо Україні плацдарми: чи слід очікувати прориву в Крим після появи ЗСУ на лівому березі

Але військовий оглядач Олександр Коваленко закликає оцінювати ситуацію тверезіше і розуміти: насамперед це — буфер безпеки для правого берега Події на лівому березі та їхнє офіційне визнання посадовцями призвели до доволі фантасмагоричних реляцій.

Чого тільки за останні декілька діб я не чув. І про те, що починається прорив у Крим. І про те, що окупанти вже залишають Олешки та Нову Каховку. І про те, що фальстарт про жест доброї волі на лівому березі був не фальстартом, а чимось більшим.

І безліч інших версій… Однак змушений вас розчарувати — за моїми спостереженнями, жодна з бравурних версій щодо лівого берега, які нині гуляють у мережі, не відповідає дійсності.

РОВ не залишають плацдарм — і якраз навпаки, сформували тактичні групи, чисельно приблизно дві бригади, які мають протидіяти просуванню СОУ. Діють ці ТГ у районі Козачих Таборів і Кринок.

Так, СОУ в низці локацій перерізали дорогу "першого рубежу" від Олешок до Нової Каховки, що значною мірою ускладнило дії РОВ, скувавши їхню мобільність і підв'язавши її до 2206. Глибина сковування — це 3–5 км територій, контрольованих РОВ.

Крім того, основні сили 70 МСД і 7 ДШД в очікуванні. На цьому етапі я вкрай скептично ставлюся до вигуків "на Крим!" та інших заяв. Нагадаю, щоб опинитися на тому етапі, на якому СОУ опинилися зараз на лівому березі, було виконано важку роботу, тривалістю — рік.

І попереду — не менш складні завдання в не менш складних умовах. А тому, попрошу звернути увагу не стільки на ефемерні цілі, а більш приземлені. Правий берег Херсонської області не обстрілюється з мінометів.

Так, артилерія продовжує терор, але все ж таки, поступово став створюватися буфер безпеки, який відкидає РОВ усе далі від позицій, що давали змогу тероризувати правобережжя. Давайте зосередимося хоча б на цьому етапі, без передчасних фантазій. Усьому свій час.