Закрили очі на "Калібри" та Х-35: чому Захід зігнорував загрозу від РФ, — аналітик

Аналітик Брендон Вайхерт розповів про можливості цих засобів ураження і пояснив, чому Захід не повинен сприймати РФ як країну, яка уміє лише продавати нафту та грозити іржавою ядерною бомбою.

Обидві ракети ["Калібр" та Х-35 "Уран"] — справжнє досягнення російських інженерів, що демонструє точність і технологічну досконалість військово-морської зброї, яку багато хто на Заході вже списав з рахунків.

Росія показує світу, що вона не просто "бензоколонка з ядерною зброєю", як її описував покійний сенатор США Джон Маккейн.

З початку війни в Україні Москва стала самодостатньою, продаючи свої величезні запаси енергоресурсів таким країнам, як Індія і Китай, ухиляючись від санкцій, введених США, і одночасно піднявши свою оборонну промисловість на рівень, що виробляє за три місяці обсяги, для яких НАТО знадобився б рік.

Фокус переклав статтю "Чому російські крилаті ракети "Калібр-НК" та "Уран" доводять, що Росія є серйозною державою" аналітика з питань нацбезпеки Брендона Вайхерта.

Аналітичний матеріал на портал National Interest присвячений російським ракетам, на які варто звернути увагу західним військовим.

З огляду на просування російських військ в Україні, в українців мало шансів досягти заявлених стратегічних цілей щодо відновлення контролю Києва над східною Україною або Кримським півостровом.

Тим часом Росія продовжує посилювати свій вплив у Центральній Азії, змагаючись із Заходом за домінування в цьому регіоні.

Не залишаючи без уваги Далекий Схід, Росія нещодавно провела масштабні військові навчання в Японському морі, в ході яких були випробувані потужні крилаті ракети "Калібр-НК" і "Уран" (Х-35).

"Калібр-НК" — це корабельна версія ракети з сімейства "Калібр", що вирізняється високою дальністю ураження наземних цілей. Ракета "Уран", також відома як Х-35, являє собою компактну протикорабельну ракету, призначену для завдання тактичних ударів.

Обидва види зброї призначені для асиметричної війни, дозволяючи завдавати ударів з морських платформ по морських і наземних цілях. Розроблене російським "НВО Новатор" (ОКБ-8), сімейство ракет "Калібр" з'явилося в пострадянську епоху і було прийнято на озброєння в 1994 році.

Позначення "Калібр-НК" відноситься конкретно до версії, що запускається з надводних кораблів і оптимізована для завдання ударів по наземних цілях. Вітчизняне позначення цієї ракети — 3М14Т, а експортні варіанти продаються під назвою "Клуб-Н".

При розробці ракети були враховані недоліки попередніх систем, і вона перетворилася на модульну конструкцію, здатну нести звичайні або ядерні боєголовки вагою до 500 кг. Технічні характеристики "Калібру-НК" свідчать про збільшення дальності та маневреності.

Дальність польоту внутрішніх версій становить 1500-2500 км.

Оснащений багатоступеневою твердопаливною ракетою і турбореактивним двигуном, "Калібр-НК" летить з дозвуковою швидкістю, але протикорабельні варіанти можуть розганятися до 3 Махів у кінцевій фазі, хоча вони призначені в першу чергу для ударів по наземних цілях і дозвукових швидкостей.

Наведення здійснюється за допомогою інерційних систем з інтеграцією ГЛОНАСС при польоті на наднизьких висотах, щоб уникнути виявлення радаром.

Для запуску "Калібр-НК" призначені системи вертикального запуску (VLS) на російських військових кораблях, таких як фрегати типу "Адмірал Горшков", корвети типу "Буян-М" і кораблі типу "Гепард".

Контейнерна модифікація "Клуб-К" додає елемент омани, даючи змогу розгортати ракети з вантажівок або з транспортних контейнерів. "Калібр-НК" довів свою ефективність у реальних конфліктах.

Під час громадянської війни в Сирії російські кораблі в Каспійському морі у 2015 році запустили 26 ракет "Калібр-НК", вразивши цілі ІДІЛ на відстані понад 1450 км.

Крім того, під час вторгнення в Україну у 2022 році ця зброя була використана для завдання високоточних ударів по українських командних центрах і інфраструктурі, зокрема в Одесі та Вінниці.

Ракета "Уран", або Х-35, з'явилася в результаті розробок радянської епохи, що почалися в 1970-х роках в центрі "Зірка-Стріла". Офіційне виробництво розпочалося в 1983 році для оснащення кораблів середнього тоннажу, а перша експортна модифікація (Х-35Е) надійшла до Індії в 1996 році.

Росія інтегрувала ракету у свій флот у 2003 році, позиціонуючи її як економічно ефективну заміну старої ракети П-15 "Терміт" — вартість нової ракети на 2010 рік становила близько 500 тисяч доларів. Основні технічні характеристики підкреслюють тактичне призначення "Урану".

Версія ракети, що запускається з повітря, важить 520 кг, а варіанти для кораблів і гелікоптерів дещо важчі — 610 кг. Ця система несе 145-кілограмову кумулятивну осколкову боєголовку.

Оснащена турбогвинтовим двигуном R95TP-300, вона розвиває швидкість близько 0,8 Маха і має дальність близько 130 км. Модернізована версія — варіант Х-35У, представлений у 2015 році, — може досягати дальності до 300 км.

Наведення поєднує в собі інерційну навігацію з активним радіолокаційним самонаведенням (дальність дії головки самонаведення до 50 км в модернізованих версіях), що дозволяє літати на висоті від 4 до 15 метрів над рівнем моря без ризику виявлення.

Варіанти ракети включають Х-35 для застосування в морі, модернізований Х-35У для завдання ударів по наземних цілях і берегові системи, такі як "Бал-Е" (SSC-6 Sennight), які можуть запускати до 32 ракет.

Платформи для запуску дуже різноманітні: літаки (Су-35, Су-57), гвинтокрили (Ка-52), кораблі та наземні батареї. Бойове застосування Х-35 поки що обмежене, але ефективне; система "Бал" була успішно випробувана у 2004 році й надійшла на озброєння у 2008 році.

Під час російсько-української війни українські війська перехоплювали ракети Х-35 в морі, що доводить їх застосування в береговій і протикорабельній обороні. Хоча "Калібр-НК" і "Уран" посилюють ударні можливості російського флоту, вони помітно відрізняються одна від одної.

Збільшена дальність і орієнтація на наземні цілі роблять "Калібр-НК" ідеальним для стратегічних операцій, на відміну від "Урану" з меншою дальністю і орієнтацією на протикорабельні тактичні операції.

Разом вони забезпечують багаторівневу оборону і напад, причому "Калібр" пропонує далекобійність, а "Уран" — доступність і універсальність.

Обидві ракети — справжнє досягнення російських інженерів, що демонструє точність і технологічну досконалість військово-морських озброєнь, які багато хто на Заході вже списав з рахунків.

Розвиток цих двох ракет відображає постійні інновації у високоточному озброєнні, створює проблеми для глобальної безпеки й підкреслює необхідність вжити рішучих контрзаходів.

В умовах геополітичної напруженості ці системи напевно залишаться центральним елементом військової стратегії Росії. Якщо росіяни дійсно звернуть свій погляд на схід, ці ракети матимуть ключове значення для Тихоокеанського флоту РФ. Брендон Дж.