"Путін від наступу переходить в оборону": військові експерти про зустріч президента РФ з військкорами

У вівторок, 13 червня, президент РФ Володимир Путін зустрівся із 18 військкорами, пов'язаними з державними ЗМІ, щоб обговорити війну в Україні. Фокус разом із експертами розбирає основні тези його виступу і що за ними стоїть насправді.

Голова Кремля традиційно заявив, що за підривом Каховської ГЕС у Херсонській області нібито стоїть Україна. При цьому Путін зауважив, що "шкодує", що це, за його словами, "зірвало наступ ЗСУ". "На жаль, це зірвало їх [український] контрнаступ на цьому напрямку.

На жаль — чому? Тому що краще, щоб вони там наступали. Для нас краще, тому що для них було б зовсім погано наступати. Якщо такий розлив відбувся, то, відповідно, і наступу не сталося", — сказав президент РФ.

За його версією, Україна цілеспрямовано та багаторазово била по ГЕС ракетами HIMARS. Інший варіант від Путіна — на станції нібито була якась "закладка" ЗСУ. "Можливо, там була у них закладка якась, зараз не знаю. Можливо, вони в черговий раз там чимось додали — чимось незначним.

І пішла руйнація", — висловився російський лідер. При цьому він не зміг пояснити, навіщо Україні підривати греблю у тому місці, де нібито планували наступати українські військові. "Я навіть не знаю, як коментувати це маячню.

"Закладка на Каховській ГЕС" вже смішно звучить, але можна точно сказати — Путін суперечить сам собі. За його словами, Росії не вигідно було підривати ГЕС, адже таким чином постраждали "нові території РФ".

При цьому він сам вказує на те, що саме через підрив греблі нібито не відбувся контрнаступ ЗСУ", — каже Фокусу колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

Таким чином, вважає експерт, Путін, намагаючись заплутати населення РФ, сам заплутався у своїх версіях і видав сумнівне виправдання Каховської катастрофи. Це не єдиний казусний момент Путіна на зустрічі із військкорами.

Так, наприклад, російський президент повідомив, що РФ втратила 54 танки під час контрнаступу ЗСУ, яке, за його словами, почалося 4 червня, а Україна – нібито аж 160 танків. Мало того, що Путін неправильно вказав на українські втрати, то він ще й перебільшив російські втрати.

"Незалежна моніторингова група Оryx публікує втрати обох сторін війни, і за ними не було помічено упередженого ставлення. Так ось навіть за їхніми даними, Росія втратила за останні кілька тижнів до 8 танків, ну ніяк не 54, про які говорив Путін.

Якщо без іронії, президент РФ вже давно не молодий, і, можливо, щось неправильно прочитав зі свого листка або порахував неправильно. Якщо він завищив втрати власної армії, уявіть, у скільки разів він завищив втрати України", — каже Ступак.

На питання так званих "військкорів" про обстріл російської території з боку України, Путін запропонував створити таку зону, яка, на його думку, не дозволить атакувати територію Російської Федерації.

"Якщо це [обстріли РФ] продовжуватиметься, тоді ми повинні, мабуть, розглянути питання — я це говорю дуже акуратно — щоб створити на території України якусь санітарну зону на такій відстані, з якої неможливо було б діставати нашу територію", — заявив Путін.

При цьому він наголосив, що це окреме питання, яке потребує ретельного розгляду. Військовий експерт, полковник запасу Петро Черник вважає, що такою риторикою Путін вкотре доводить, що Росія перейшла від наступу до оборони.

"Потрібно дуже виважено підходити до того, що говорить Путін. Уся ця риторика спрямована лише на одне — на консолідацію власного населення. Вони [росіяни] зазнають стратегічних втрат в Україні і їм потрібно знайти модель, як із цієї ситуації виходити.

Ось вони й намагаються пропонувати хоч щось — умовну "санітарну зону", яка в перспективі дозволить закінчити війну. Така риторика у стратегічному плані має лише одну ознаку — Путін від наступу переходить до оборони", — каже Фокусу Черник.

За словами експерта, "санітарна зона" — щось на кшталт буферної території, де немає ні озброєння, ні збройного протистояння. Така зона, наприклад, існує між Південною та Північною Кореєю. "Це пошук певної формули, як вийти з тієї ганьби, в яку вони самі себе загнали.

Для України це нічого не означає. Абсолютно. У нас одна філософія — звільнити свої території. Все", — робить висновок полковник запасу. Володимир Путін також зізнався, що не стежить за мобілізацією в РФ.

Водночас він із посиланням на "деяких громадських діячів" уточнив, що "потрібно терміново набрати ще мільйон, два мільйони". "Наші війська були у Києва. Нам треба туди повертатися чи ні? Я риторично запитую, ясно, що у вас відповіді на нього немає.

Я сам тільки можу на нього відповісти. Але залежно від того, які цілі ми перед собою ставимо, ми маємо розв'язувати питання щодо мобілізації. Ну немає такої необхідності сьогодні", — сказав військкорам Путін.

Політолог Ігор Рейтерович назвав таку заяву російського президента логічною, адже всі дослідження, які проводилися в РФ публічно чи приховано на тему ставлення до мобілізації, показали вкрай негативну реакцію населення.

"З одного боку, росіяни погодилися на часткову мобілізацію, яка формально вже закінчилася, хоча ми всі розуміємо, що насправді вона продовжується, але в інший спосіб. Поки всі ці способи не масові та не публічні, населення смиренно мовчить.

Але якщо буде оголошена ще одна хвиля мобілізації чи навіть повний призов, то це не піде на користь рейтингам російської влади, які й так не є надхмарними”, — каже Фокусу Рейтерович.

Кремль має певне побоювання, що мобілізація викличе соціальну напругу, шквал негативних коментарів і посилить процеси міграції або способи ухилення від призову.

"Москва знайшла досить непоганий спосіб, як збільшувати свою армію — набирати строковиків і різними методами змушувати їх підписувати контракти з ЗС РФ. Саме тому Путін і каже, що зараз немає потреби в мобілізації.

Крім того, в Росії почалася підготовка до виборів, тож запровадження надзвичайного стану — це для них крайній варіант", — вважає політолог.