Інтерв'ю з Володимиром Огризком — про сакральність Криму для «недоумка» диктатора, рашизм Дугіна, Путіна та Зеленського на саміті G20

В інтерв'ю Радіо НВ він пояснив, чому не варто покладатися на повстання населення РФ, а президенту України Володимиру Зеленському зустрічатися з воєнним злочинцем Путіним на саміті Великої двадцятки, який відбудеться у листопаді на Балі.

Відео дня — У Московській області в автівці підірвали Дар’ю Дугіну, доньку так званого російського громадського діяча Олександра Дугіна. Низка західних медіа неодноразово називала його «мозком Путіна».

Багато хто вважає, що хотіли вбити його, але за кермом опинилася його донька. Що нам ще відомо про цього Дугіна? Ви, мабуть, неодноразово зустрічали його прізвище, досліджуючи Росію.

Чи справді його можна називати «мозком Путіна»? — Щодо мозку чи не мозку, сказати важко, але те, що він уже впродовж багатьох десятиліть пропагує свою людиноненависницьку ідеологію, фактично ідеологію рашизму, то це стовідсотково правда.

Він написав безліч «філософських» досліджень, які, на мою думку, десь межують із шизофренією. Але це вже суб'єктивні судження.

Він пропагує величність росіян над іншим світом, говорить про Росію як про окремий материк; пише про те, що українців немає, закликає до знищення всіх тих, хто не згоден із теорією «русского мира». Він один із її батьків, хоча їх там багато.

Це справді та фігура, яка ідеологічно, я думаю, дуже близька до Путіна і на нього реально впливала, як ті ж російські філософи минулого — Бердяєв чи Ільїн, яких Путін періодично цитує.

Не можна сказати, що він один є тим, хто сформував цей абсолютно дикий підхід Путіна до світу, але він один із них. — До речі, про його доньку.

Вона вже їздила окупованим Маріуполем, робила якісь відео, репортажі, показувала на Азовсталь, розповідала, що там ховалися фашисти, нацисти, вона була такої ж ідеології.

А кому він міг перейти дорогу? — Це вже питання не до мене, а думаю, більше, мабуть, до тих, хто виконує спеціальні функції. Вони би краще пояснили цю ситуацію. — Але це точно якесь політичне замовне вбивство. Очевидно, що це не просто так сталося.

Якщо вже дісталися до таких близьких до Путіна людей, це не залишиться непоміченим у Кремлі. — Без сумніву, це правда. І всі ті, хто обслуговують і облизують цей злочинний режим, повинні тричі подумати, чи варто їм це робити далі.

Хоча, з іншого боку, у них немає іншого виходу — вони вже пов’язані кров’ю тисяч убитих українців.

Це лише означає, що для них питання стоїть трошки по-іншому: чи вони зможуть у якийсь спосіб спокутувати свою провину тим, що прийдуть і здадуться добровільно, чи отримають максимально [жорсткий вирок] як безпосередні виконавці цих злочинних наказів і співучасники цього колективного злочину проти українців.