"Випили" алкоголю на $1 млрд та накупили машин: економіст про соціум під час війни та мобілізацію

Для повного розуміння яким чином Україні вдається сьогодні відстоювати свою незалежність треба знати, що ми, як правильно сказав голова ГУР Кирило Буданов, воюємо за чужі гроші. Дохідна частина бюджету складає 1,7 трлн грн на 2024 рік, а видаткова 3,3 трлн грн.

Тобто в ці 1,6 трлн грн, які ми беремо в інших країн, входять всі соціальні зобов'язання України перед населенням. Про це в інтерв'ю Фокусу заявив експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

За його словами, в ці 1,6 трлн грн входять 350 млрд грн витрат на пенсії, 50 млрд грн на субсидії, заробітна платня бюджетникам і весь цей величезний пакет фінансується коштом макрофінансової допомоги. Тепер просто можна уявити, що станеться, якщо ця допомога припиниться.

"В такому випадку у нас буде 1,7 трлн грн бюджету, в які 1,3 трлн входять саме захищенні статі витрат, — акцентує економіст. — Тоді на війну залишиться 200-300 млрд грн, на які можна утримати не більше 250 тисяч бійців, а армія у нас зараз близька 1 мільйона солдатів".

На сьогоднішній момент один мобілізований обходиться державі щорічно у 1,3 млн грн, при цьому не важливо, на якій ділянці фронту чи взагалі не на фронті він знаходиться, зазначає Олег Пендзин.

Саме тому і говориться про необхідні пів трильйона гривень на забезпечення мобілізованих у кількості 500 тисяч осіб. І це забезпечення є мінімальним, адже не враховує тепловізори, коштовні дрони й іншу техніку, яку доводиться отримувати від волонтерів, каже експерт.

"До того ж треба розуміти, що витягнувши з економічного сектору 500 тисяч працюючих до армії податки в бюджет значно зменшаться у наступному році, — зазначає фахівець.

— І хоча Зеленський правильно сказав, що за спиною кожного солдата має стояти шість платників податків, але забув зазначити, що на ці шість платників у нас ще є три ухилянти від податків".

А найважливіше є те, за словами Олега Пендзина, що розв'язувати цю проблему з податками зараз неможливо, тому Мінфін прямо заявив, що грошей на нову мобілізацію попросту немає.

До того ж після виїзду біженців трудового потенціалу в Україні залишилось приблизно 13,5 млн осіб з 28 мільйонів, що залишились в країні. "З 13,5 млн людей приблизно 6,5 млн працює в приватному бізнесі, які і є основними платниками податків, — відзначає економіст.

— А ще є 3 млн бюджетників, серед яких 1 млн і є армія України, а ще 3,5-4 млн безробітних. А щоб збільшити податки треба відправити людей на роботу і створити їм робочі місця, середня вартість яких складає $30 тис. ".

Таким чином, каже Олег Пендзин, робочі місця на 3 мільйони українців обійдуться у $9 млрд прямих західних інвестицій. В Україні в кращі роки не було таких інвестицій, зазначає економіст.

А зараз, з урахуванням війни, чи навряд вдасться домовитись про великі інвестиції навіть після запланованої поїздки Зеленського до Давосу.

Саме тому, каже економіст, переведення економіки на військові рейки та усунення несвоєчасного й нецільового використання коштів є найважливішою задачею.

Першим кроком однозначно має бути бюджетна централізація, зазначає він, хоча він однозначно наразиться на величезну купу "хейту".

А другим фантастично непопулярним кроком має бути зменшення соціальних стандартів та надбавок чи переіндексацій, які держава робить, знов же таки, за західні гроші та кредити.

"Просто треба пам'ятати, що навіть у США у роки Другої світової війни була карткова система забезпечення, — каже Олег Пендзин. — Це робилось як раз для того, щоб внормувати ресурси на війну.

А ми з вами живимо нібито нічого не відбувається і перекладаємо бруківку та чекаємо підвищення зарплат". Третім непопулярним кроком подолання проблеми фахівець вважає зменшення імпорту до критичних галузей.

Адже українці через макрофінансову допомогу отримали близька $40 млрд в той чи інший спосіб і витратили їх саме на закупівлю імпортних товарів. "Ми з $40 млрд віддали назад $34 млрд через закупівлю імпортних товарів, причому не дешевих, у вигляді техніки та машин.

Лише фірмового алкоголю українці купили на $1 млрд, — І все це у період війни. Тому держава має визначитись з конкретним переліком дійсно потрібних товарів для армії чи важливих галузей".

Звичайно, в умовах демократії жодна політична сила не виступить за подібні кроки, каже фахівець. Ніхто не ризикне впровадити такі дії, адже ризикує знищити свою чи партійну політичну кар'єру. Повна розмова з Олегом Пендзиним незабаром вийде на Youtube-каналі Фокусу.