Україна роботизує армію: як 15 000 наземних дронів замінить людей на фронті (фото)

Однак поки що такі випадки залишаються рідкістю через технічні та тактичні обмеження. Українські бійці в інтерв'ю "Економічній Правді" розповіли про те, як триває процес освоєння нової технології в бойових умовах.

Було зазначено, поки що ні виробник роботизованих платформ, ні самі військові не розуміють, якими мають бути НРК і в якому аспекті буде розкрита їхня ефективність.

"Освоєння нового виду озброєння відбувається на всіх рівнях: у бою, фронтових майстернях, цехах оборонних компаній, волонтерських штабах і у владних кабінетах. Головна мета — замінити людей роботами на найнебезпечніших ділянках фронту", — йдеться в матеріалі.

За словами директора департаменту закупівель Міноборони Гліба Канєвського, у 2025 році на фронт планують поставити 15 тисяч роботів, що істотно збільшить їхню присутність на полі бою.

Ці машини вирішують широкий спектр завдань: Проте поки що НРК стикаються з низкою технічних складнощів, таких як недостатня прохідність, проблеми зі зв'язком і низька точність збройових систем.

Експерти та військові з кількох підрозділів, включно з "Хартією" і 108-м батальйоном "Вовки да Вінчі", оцінили поточний стан розвитку НРК за десятибальною шкалою: Попри поточні проблеми, Україна активно тестує і модифікує роботів.

У країні працює мережа фронтових майстерень, де інженери та оператори адаптують платформи під реальні бойові завдання. Згідно з даними технологічного кластера Brave1, наразі на озброєнні допущено близько 50 моделей НРК, але тільки 20-30% з них використовуються стабільно.

Що стосується ключових напрямків модернізації, то тут йдеться про поліпшення систем зв'язку та управління, підвищення прохідності платформ, оптимізацію балансу ціна/ефективність, а також розробку спеціалізованих платформ, наприклад, надійних роботів-евакуаторів.

Наприклад, на виставці Defense Tech Innovations Forum 2025 низка компаній продемонстрували варіанти з цифровим зв'язком, Starlink і з оптоволокном.

А виробник платформ TerMIT зробив ставку на модульність — її конструкція дозволяє інтегрувати будь-який зв'язок або одночасно поєднувати їх між собою. Водночас українські військові відзначили й кілька своїх улюбленців, які вже себе зарекомендували з позитивного боку.

Серед них — "Тарган", "Терміт", "Гімлі", "Тесля", "Рись PRO". Також повідомлялося, що у 2024 році український уряд планував поставити на фронт 10 тисяч наземних роботів. Однак, як показує практика, цей план так і не був реалізований у повному обсязі.

Основними причинами називають як сирість технологій, так і неготовність військових до їхнього масового використання.

Згідно з даними Агентства оборонних закупівель, за друге півріччя 2024 року Міноборони уклало шість контрактів на постачання наземних роботів на суму 100 млн грн. У першому кварталі 2025 року ця цифра зросла до 31 контракту на суму 6 млрд грн.

Насамкінець було зазначено, що на думку аналітиків, ринок наземних роботів повторює шлях розвитку FPV-дронів.