Лють і насильство. Чому Ірак летить у прірву громадянської війни, та хто такий Муктада ас-Садр, від якого тепер все залежить

30 серпня 2022 року (Фото:Ahmed Saad / REUTERS) Через суперництво двох таборів шиїтів Ірак уже рік залишається без президента та премʼєра.

Західні ЗМІ пишуть про гостру фазу політичної кризи, що спровокувала криваві заворушення в Багдаді, а також прогнозують подальші події. Протягом останнього місяця громадяни Іраку жили, гадаючи, що чекає на їхню країну: громадянська війна чи позачергові вибори.

Зрештою Багдад пережив найбільший спалах насильства за останні роки.

І хоча опонуючі шиїтські рухи утрималися від масштабного збройного протистояння, знайти вирішення для багатомісячної політичної кризи можновладцям так і не вдалося, тож внутрішні чвари вірогідно триватимуть.

Відео дня Заворушення в Багдаді почалися, коли ополченці-прихильники шиїтського релігійного лідера Муктади ас-Садра прорвалися до «зеленої зони» — найбезпечнішої частини міста, де розташовані урядові будівлі та іноземні посольства, — і вступили в збройні сутички із державними силами безпеки.

Внаслідок заворушень не менше 30 людей загинули, ще сотні отримали поранення. Повстанці, які увірвалися до центру міста, були і без того незадоволені затяжною політичною кризою в країні, аж ось їхній лідер оголосив, що остаточно йде з політики.

Хоча ас-Садр не вперше робить таку заяву, і вже анонсував свій відхід 2014 року, цього разу він також висловив побоювання, що його можуть вбити. Та коли розлючені іракці атакували урядовий квартал, політик закликав їх відступити.

Тож ввечері 30 серпня ополченці залишили центральні вулиці міста, і в Багдаді відновився відносний спокій.

Нинішня політична криза розпочалася в Іраку після виборів у жовтні 2021 року, що, доречі, позначилися рекордно низькою явкою — на виборчі дільниці завітали лише 44% громадян, адже чимало з них на той момент уже зневірилися у здатності демократичної системи покращити їхнє життя.

На жовтневих виборах політична сила ас-Садра здобула перемогу й отримала 73 з 329 місць у парламенті, після чого шиїтський лідер забажав сформувати уряд у коаліції з представниками курдської та суннітської громад, але без участі своїх давніх суперників — шиїтських партій, що їх підтримує Іран.

Відомий як один із найактивніших противників американської присутності в Іраку, ас-Садр виступає проти будь-якого іноземного впливу на свою державу — включно із іранським.

«Він вважає, що інші шиїтські політики скористалися зміною режиму 2003 році [коли США повалили режим Саддама Хусейна], прийшли до влади за підтримки американців, а згодом іранців, і тому менше за нього заслуговують мати політичну владу», — пояснює у коментарі BBC Саджад Джіяд, аналітик американського аналітичного центру Century Foundation в Багдаді.